пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

62. Редагування тексту за допомогою комп’ютерних програм. Комп'ютерні засоби контролю правопису.

Особливості редакторської роботи з комп'ютерними засобами контролю правопису видавничого оригіналу

Всесвітньо відомі кампанії розробники різноманітних комп'ютерних програм у конкурентній боротьбі за свого споживача постійно удосконалюють новинки, щоразу пропонуючи на ринок комп'ютерних послуг довершеніші й зручніші в користуванні програмні засоби. Безпосередньо стосується це і видавничої галузі. Компанія Adobe , випустивши в середині 80-х років минулого століття перші версії програми верстки для PC і Quark - XPress для Makintosh не могла й підозрювати, що її конкурент Microsoft через короткий проміжок часу своїм Windows практично витіснить свою попередницю, принаймні в Європі. Перші українські верстальники, добре освоївши Ventura Publisher , незабаром добровільно переходили на Windows , оскільки ця програма для них виявилася потужнішою та зручнішою.

Програма текстового редактора Microsoft Word справді має унікальні можливості. Найперше вони спрямовані на виявлення в тексті помилок орфографічного характеру: наявний у пам'яті комп'ютера словниковий запас дає можливість зіставляти набрані слова з наявними в базі даних. Неправильно набране слово або таке, якого немає в словниковому запасі, буде підкреслене червоною хвилястою лінією сигнал для редактора звернути на нього увагу. Натиснувши курсором підкреслене слово, програма запропонує редакторові варіанти його заміни. У багатьох випадках помилкове натиснення складальником клавіші з якоюсь іншою літерою в слові, набрану після крапки або з власної назви малу літеру комп'ютер виправить самостійно (зауважмо відразу: далеко не всіх, а лише найбільш типових).

Для українських видавців, які працюють здебільшого з українськомовними текстами, група фахівців київської фірми ПроЛінг розробила 1995 року досить ефективну та зручну програму мовного контролю тексту, що набирається на комп'ютері [6]. Називається вона також по-українськи "РУТА". Можливості цієї програми такі:

перевірка правопису і виправлення орфографічних та пунктуаційних помилок;

здійснення граматичного контролю за узгодженістю слів;

виявлення стилістичних вад тексту;

пропозиція синонімічної заміни із наявного в програмі словника.

За правильного вибору мови та наявності вказівки "перевіряти правопис" засоби перевірки з цієї програми будуть автоматично використовувати доступний словник.

Переконливих аргументів про принади та зручності наявного в арсеналі кожного видавця програмного забезпечення редакційно-видавничого процесу можна наводити ще чимало. Однак нашим завданням є виявити його проблемні аспекти, зосередити увагу редактора на особливостях застосування таких програм під час складання чи редагування текстів.

Вразливість аргументів на Користь бездоганності таких програм можна проілюструвати на такому прикладі. Подамо фрагмент реального тексту, який набирався на комп'ютері з метою його публікації в журналі. Напівжирним шрифтом виділимо слова, які при читанні редактором на паперовому варіанті тексту виявилися проблемними щодо загальної логіки викладу матеріалу:

"Розповідь про цьогорічний форум видавців у Львові хотілося б розпочати з дещо несподіваного відкриття. Наша так звана часова вітчизняна журналістика з осідком реакційних офісів у столиці, у переважній більшості духовно й національно майстрована, зациклена на бездумному виконанні далеко не праведних замовлень своїх грошовитих власників, у середині вересня раптом дружно заговорила про українську книгу. Про Львів і довкола нього в контексті саме книги в ті вересневі дні не писали хіба що вигнання рекламно-еротичного спрямування, для яких проблема духовності суспільства завжди гула чужою, або ж просто невиправні ледарі від пера".

Перепустимо тепер такий фрагмент тексту через систему автоматичної перевірки правопису. Комп'ютерна програма абсолютно спокійно відреагувала на нього. Хвилястою червоною лінією підкреслене лише одне слово -осідком, якого в словнику програми немає, але машина пропонує замінити його зсідком, обідком, осадком. Натомість ніякої реакції на слова часова, реакційних, майстрована, вигнання програма не дала. Чому так сталося? Адже саме ці слова роблять у тексті якусь абракадабру.

Справа в тому, що наявні правописні комп'ютерні програми не здатні логічно мислити, вони не орієнтуються у випадках омонімії чи паронімії, їхні можливості обмежуються відстежен-ням наявного слова в тезаурусі та відмінковим узгодженням. І тільки коректор або редактор за уважного читання або звірки тексту з оригіналом може легко віднайти відповідники правильних слів у фразах:

журналістика масова, а не часова;

колективи редакційні, а не реакційні;

журналістика кастрована, а не майстрована;

рекламно-еротичні видання, а не вигнання;

чужою була, а не гула;

Таким чином, автоматичний режим програми "РУТА" гарантує граматичну правильність написання слів, однак змістовий їх контекст не завжди буває коректним. Переоцінка редактором можливостей такої програми і неуважне читання тексту після внесених правок часто призводить до появи у віддрукованих виданнях справжніх смислових "перлів". Наведемо для прикладу деякі з них:

"У першому розділі йдеться про становлення його як реактора і видавця" (мало бути редактора)";

"Міні стерво у справах сім'ї та молоді" (міністерство);

"До давнього Херсонесу засилали з Риму й інших міст християн на засідання" (заслання);

"Українська еміграція з середини 20-х років поступово передиралася з Польщі до Чехії" (перебиралася):

"Такі порушення можуть стати предметом судових дозорів" (позовів).

"Багато сил ішло на утихомирення розварених князів (розсварених);

Як бачимо з наведених фрагментів речень, комп'ютер зробив помилку переважно в загальновживаних словах, які в принципі є в його тезаурусі (скажімо, реактор і редактор, засідання і заслання). Першопричина появи неточного слова в контексті словосполучення в тому, що саме тут при складанні була допущена якась буквена помилка. Комп'ютер спробував самочинно вгадати, але невдало. Виловити помилку можна, лише уважно читаючи текст, оскільки виділені нами слова на екрані не підкреслюються червоною хвилястою лінією (за винятком розсварених, якого нема в програмному словнику).

Особливу увагу редакторові слід приділяти звірці прізвищ і географічних назв. Саме тут комп'ютерна програма "допомагає" видавцеві робити чергові помилки. Виділимо кілька характерних випадків:

а) коли в частині малопоширеного прізвища прочитується якесь загальновживане слово, незалежно від його відмінка, програма розділить це прізвище на два слова:

Ярмусь Яр мусь;

Бабишин — Баби шин;

Стасов Ста сов;

Лукарис Лука рис;

Жиленко Жиле око;

б) рідкісні іншомовні прізвища з допомогою комп'ютера раптом набирають форму дуже відомих:

Гейнч Гепне; Курков — Сурков; Піллер Міллер;

в) українізація прізвищ: Касіянович Калинович; Матвійчук Матвійчик; Сальський Сільський; Полонська-Василенко Полянська-Васи-

ленко;

Фіоль Філь;

г) перетворення прізвища в географічну назву:

Римський Римський; Вілінська Віленська; Козирський — Мозирський;

д) перетворення прізвища в загальновживане слово:

Долмат догмат.

Цей ряд можна продовжувати.

Таких помилок відносно легко можна уникнути у наукових чи навчальних виданнях, де по останній верстці роблять іменні покажчики. В інших випадках перекручення в прізвищах за умови побіжного перегляду, а не уважного прочитання редактором, гарантоване на виході видання у світ.

Незважаючи на те, що словниковий запас програми "РУТА" понад 160 тисяч слів, туди не введено багато таких, які часто вживаються в наших текстах, особливо з історичної тематики. Скажімо, при наборі слова "Велесо- ва книга" комп'ютерна програма самочинно виправить її на "Вересова книга", а "Рейм-ська Євангелія" стане Рейнською.

Посиленої уваги редактора при звірці набраного й перевіреного автоматизованою програмою тексту потребують складні слова, утворені способом словоскладання чи основос-кладання. У переважній більшості випадків такі слова програма не сприймає і самочинно розбиває: напівжирний на пів жирний, гли-бокоповажний на глибоко поважний тощо. Недосвідчений редактор, лінуючись заглянути у словник і передовіряючи техніці, свідомо множить нові помилки у виданні.


10.12.2014; 22:01
хиты: 175
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
журналистика; сми
журналистика
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь