пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

9. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ВИДАВНИЦТВА

Безумовно, розпочинати слід із вивчення нормативно-правової бази.

З економічної точки зору видавнича справа є однією із форм підприємницької діяльності, а видавництво — це те саме підприємство, тому початківцю не обійтися без ретельного вивчення тих законодавчих актів.

До середини 2004 року в Україні діяли два основоположні у цій справі Закони — "Про підприємництво" (1991 р.) та "Про підприємства в Україні" (1991 p.). Однак сучасною базою для створення та реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, в тім числі й видавництв, є такі законодавчі акти:

•        Цивільний кодекс України (від 16 січня 2003 року);

•        Господарський кодекс України (від 16 січня 2003року);

•        Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" (від 15 травня 2003 року);

•        Указ Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва" (від 12 травня 2005 року).

Нові закони, на підставі яких створюються та реєструються підприємства, вигідно відрізняються від попередніх простішою процедурою оформлення і реєстрації документів. Серед переваг виділимо такі:

•     принцип "єдиного вікна", за яким довірена особа подає в одному місці пакет необхідних документів і впризначений час приходить за результатом;

•        створення єдиного Державного реєстру, який забезпечить органи державної влади достовірною і повноюінформацією про юридичних чи фізичних осіб — підприємців;

•        більші можливості щодо вибору місця реєстрації;

•        чіткий перелік документів, які подаються на реєстрацію;

•        чіткі підстави реєстрації чи відмови в ній.

Уже перше ознайомлення з цими актами дає можливість визначити найбільш зручний і вигідний вид підприємства-видавництва, його організаційно-правову форму. Серед найпоширеніших можна назвати:

•        приватне видавництво, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найняття працівників;

•        колективне видавництво, засноване на власності колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

•        спільне видавництво, засноване на базі об'єднання майна різних власників;

•        видавництво, засноване на власності юридичних осіб.

Наступним кроком після ретельного вивчення нормативно-правової бази стане розробка установчих документів.

Згідно з Господарським кодексом України, установчими документами суб'єкта господарювання є:

1.   Рішення про створення (для індивідуальних підприємств) або засновницький договір (для товариства).

2.   Статут (положення).

У першому документі засновник (засновники) зобов'язується утворити видавництво чи видавничу структуру, визначає порядок спільної діяльності, умови передачі свого майна, порядок розподілу прибутків, управління діяльністю та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, а також порядок реорганізації чи ліквідації підприємства.

Дещо повніші й складніші структура та змістове наповнення другого документа — Статуту. Він має містити відомості про найменування суб'єкта господарювання, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, про умови реорганізації та ліквідації, про особливості організаційної форми видавництва, інші відомості, що не суперечать чинному законодавству. Крім того, Статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Яким би змістом ви не наповнювали окремі статті Статуту, структуру його доцільно вибудовувати з таких основних розділів:

1.   Загальні положення.

2.   Предмет діяльності.

3.   Зовнішньоекономічна діяльність (якщо така передбачається).

4.   Господарська діяльність.

5.   Майно та статутний фонд.

6.   Управління підприємством (видавництвом).

7.   Припинення діяльності і реорганізація.

Особливої уваги заслуговує продуманий перелік у розділі "Предмет діяльності". Правильно роблять ті, хто закладає в нього значно ширший перелік, що нерідко виходить за межі суто книгодруку і книгорозповсюдження. Скажімо, додають виробництво і реалізацію аудіо- та відеопродукції, рекламну та поліграфічну діяльність тощо.

Працюючи над Статутом, варто потурбуватися водночас і про юридичну адресу майбутнього видавництва.Юридична адреса — це адреса органу або особи, за якою здійснюється зв'язок із суб'єктом підприємницької діяльності.

Зазвичай початкуючому видавцеві важко, та й непотрібно, відразу шукати окреме приміщення з табличкою чи кімнати для офісу, бо за все те відразу треба платити кошти. Часто такою юридичною адресою стає власне (але лише приватизоване) помешкання чи якась організація, що офіційно дає згоду надати таку адресу.Практика оформлення юридичної адреси за домашнім помешканням прийшла до нас із Заходу, де малі підприємства реєструвалися на початкових етапах своєї діяльності.

Новим законодавством спрощено вимоги щодо юридичної адреси. Це може бути і місцезнаходження офісу видавництва, і місце проживання його директора.


10.12.2014; 21:18
хиты: 158
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
журналистика; сми
журналистика
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь