Безсполучникові складні речення - це самостійний структурно-семантичний тип, який не ототожнюсється ні зі складносурядними, ні зі складнопідрядними реченнями, хоч певною мірою співвідноситься з ними.
Зіставлення показує, що безсполучникові речення близькі до сполучникових: одні - до складносурядних, інші - до складнопідрядних. Водночас серед безсполучникових є й такі, що не мають собі відповідників серед сполучникових речень.
Більшість цих речень багатші на змістові відношення порівняно зі складносурядними й складнопідрядними.
Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки:
а) відсутність сполучників чи сполучних слів;
б) семантична багатоплановість;
в) менш тісна пов'язаність предикативних частин.
Головними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових речень є:
1) інтонація;
2) співвідношення видо-часових форм присудків предикативних частин;
3) змістова взаємозалежність частин;
4) порядок розташування частин;
5) лексико-граматичні засоби
Інтонація як специфічний і основний засіб зв'язку предикативних частин безсполучникового складного речення може бути різною:
1) перелічувальна, яка виражає відношення однорідності;
2) зіставлення й протиставлення;
3) зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості;
4) з'ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.
Безсполучникові складні речення з однотипними частинами -це такі речення, які характеризуються перелічувальною інтонацією й співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями. Вони поділяються на два різновиди:
1) з перелічувальними відношеннями;
2) із зіставно-протиставними відношеннями.
За семантичними й структурними ознаками безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями поділяють на два різновиди:
1) речення, що означають одночасність перелічуваних явищ;
2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ.
За семантикою виділяють такі їх види:
1) речення із з'ясувальним значенням: друга частина пояснює зміст першої. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними з'ясувальними реченнями
2) речення з часовим значенням: час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої частини. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними часовими реченнями
3) речення з умовним значенням: перша предикативна частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині
4) речення з причиновим значенням: друга предикативна частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться у першій частині. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними причиновими: можна перед другою частиною вставити причиновий сполучник бо;
5) речення з наслідковим значенням, у яких друга предикативна частина означає, наслідок дії чи стану, про які мовиться в першій частині
6) речення з порівняльним значенням, в яких зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої
7) речення з приєднувальним значенням, в яких друга предикативна частина містить додаткове зауваження до першої частини або оцінку повідомлення в ній.
