Авторитаризм - тип політичного режиму, який характеризується субординацією суб’єктів політичних відносин, наявністю сильного центру, що має концентровану владу, можливістю застосування насильства чи примусу.
Характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або групи осіб, обмеженням прав і свобод громадян. На відміну від тоталітарного режиму він допускає певні елементи демократизму, економічних свобод, існування парламентаризму, навіть боротьбу політичних партій.
Авторитарний режим порівняно з тоталітарним не вдається до тотального насадження ідеології з метою мобілізації народних мас на виконання "великих ідей", не передбачає примату партії й ідеології над державними інститутами, не заохочує егалітаризм і патерналізм. До авторитарних режимів можна віднести всі колишні абсолютні, а також сучасні монархії у слаборозвинених країнах, "патримоніальні тиранії", де держава є власністю сімейного клану і керується диктатурою особистої влади, а також режими суперпрезидентської влади (поширені у країнах Близького Сходу та СНД).
Характерні риси авторитаризму.
- Зосередження влади в руках однієї людини або групи. Носієм влади може бути харизматичний лідер, монарх або військова хунта. Як і при тоталітаризмі, суспільство відчужене від влади, відсутній механізм її спадкоємності. Еліта формується шляхом призначення зверху;
- Права і свободи громадян обмежені головним чином у політичній сфері. Закони переважно на боці держави, а не особистості;
- У суспільстві домінує офіційна ідеологія, але проявляється терпимість по відношенню до інших ідейним течіям, лояльним до правлячого режиму;
- Політика монополізується владою. Діяльність політичних партій та опозиції заборонена або обмежена.Профспілки підконтрольні владі;
- Державний контроль не поширюється на неполітичні сфери - економіку, культуру, релігію, приватне життя;
- Обширний державний сектор жорстко регламентується державою. Як правило, він функціонує в рамках ринкової економіки і цілком уживається з приватним підприємництвом. Економіка може бути як високоефективної, так і малоефективною;
- Здійснюється цензура над засобами масової інформації, яким дозволяється критика окремих недоліків державної політики при збереженні лояльності по відношенню до системи;
- Влада спирається на силу, достатню, щоб у разі необхідності примусити населення до покори. Масові репресії, як при тоталітаризмі, не проводяться;
- При позитивних результатах діяльності режим може підтримуватися більшістю суспільства. Меншість бореться за перехід до демократії. Громадянське суспільство може існувати, але залежить від держави;
- Режиму властиві унітарні форми держави з жорсткою централізацією влади. Права національних меншин обмежені.