Сила — це фізична величина, яка кількісно характеризує дію одного тіла на інше.
Розрізняють такі види сил: сила тяжіння, сила пружності, сила тертя та інші.
Силу, з якою Земля притягує до себе різні тіла, називають силою земного тяжіння. Вона завжди спрямована вертикально вниз. Сила тяжіння буде більшою в того тіла, яке має більшу масу.
У навколишньому світі існує безліч прикладів сили тяжіння: Місяць обертається навколо Землі по певній орбіті; штучні супутники, запущені із Землі, обертаються по орбітах; тече вода в річках; сходять снігові лавини в горах; будь-яке тіло, підкинуте вгору, падає вниз; стебло рослин росте вгору, а корінь — завжди вниз.
Сила пружності виникає, коли дія одного тіла на інше приводить до деформації цього тіла або його частини. Тіло прагне відновити свою форму, тому в ньому виникає сила пружності. Коли сила пружності дорівнює силі тяжіння, тіло набуває стану спокою. У стані спокою знаходяться всі тіла, розташовані на якійсь опорі або підвішені на мотузці, нитці, тросі. Прикладами сили пружності можуть бути дерева, які гнуться від вітру, але не ламаються; пружність повітря, яке знаходиться в шинах машин; використання пружин у різних механізмах, наприклад, у терезах.
Сила тертя виникає між поверхнями тіл, які взаємодіють. Вона завжди спрямована проти руху тіла. Сила тертя тим більша, чим більше нерівностей у вигляді заглибин і виступів є на поверхні тіл, що взаємодіють. Наприклад: спортивне взуття футболістів, бігунів з шипованою підошвою; шиповані шини машин, якими користуються взимку; шини, які мають певний об’ємний малюнок — протектор.
Якщо необхідно зменшити силу тертя, використовують мастила. Наприклад, змащують лижі, запчастини деталей машин, які взаємодіють. Це дозволяє запобігти пошкодженню, зношуванню цих деталей під дією сили тертя.