Однією з важливих ознак мовленнєвої культури є точність висловлення думки. Вимога ця порушується у разі вживання слів без урахування їх значень. Це виявляється у появі зайвих, або надлишкових, слів, речень, а в письмовому мовленні навіть цілих абзаців, які не несуть нічого нового. Багатослів’ям дехто намагається компенсувати брак інформації. Несуттєві подробиці й надлишкові слова зазвичай з’являються разом. Бідність змісту і багатослів’я взаємно заохочуються, вони завжди поряд. Поширена звичка багато говорити і мало сказати відбирає в людей дорогоцінний час і порушує основний закон стилістики — якомога меншою кількістю слів сказати якомога більше. Марнослів’я — типовий вияв мовної надмірності, що набуває форм плеоназму й тавтології. Плеоназм — це словосполучення, в якому поєднано слова з близьким значенням. Плеоназм вважається помилкою в стилістично нейтральному мовленні. Наприклад: основний лейтмотив (мотив — основна ідея твору), народний фольклор (фольклор — народна творчість), вільна вакансія (вакансія — вільна, незайнята посада), інфляція грошей (інфляція — знецінення грошей), демобілізуватися з армії (демобілізуватися зі Збройних сил). Плеоназмом вважається також немотивоване вжиw вання поруч синонімів, які дублюють значення один одного. Наприклад: виявити повагу і пошану, ретель« но й прискіпливо вибирати. Деякі словосполучення-плеоназми закріпилися в мові й не вважаються помилкою. Наприклад: букініс« тична книга (bouguin французькою — стара книга), експонат виставки(exponoлатинською — виставляю напоказ), монументальний пам’ятник (латинською monumentum — знак пам’яті), реальна дійсність (realis латинською — дійсність). Плеоназм може використовуватися задля увиразнення мовлення, зокрема у сталих висловах типу бачити на власні очі, а також у народно-поетичній творчості. Наприклад: соловій-пташка, хвалити-вихваляти, хвалить — не нахвалиться. Вже чи сердься, чи не сердься, а він мені страх як припав до вподоби! (І.Нечуй-Левицький) Тавтологія — смислові повтори, коли поряд уживаються спільнокореневі слова. В усіх стилях, крім художнього, тавтологія вважається мовленнєвою помилкою. Наприклад: Майстер якісно зробив роботу. Які почуття ви відчуваєте, коли слухаєте класичну музику? Користь від використання цього приладу незаперечна. Щоб усунути тавтологію в наведених реченнях, слід замінити одне зі спільнокореневих слів або слів з омонімічними коренями синонімом чи займенником. Нерідко в усному мовленні (а інколи і в писемному) трапляється випадковий пропуск слів, необхідних для точного висловлення думки й адекватного її сприймання. Це вияв мовної недостатності, яка призводить до нерозуміння смислу сказаного. Наприклад: На Голову Верховної Ради надійшов лист. Характеристика директора була позитивна. Якщо він потопатиме, ми йому допоможемо. Робота над мовною надмірністю результативна за умови її систематичності, застосування різних форм, методів, прийомів і засобів навчання, насамперед тих, які довели свою ефективність на практиці. Це, зокреw ма, стилістичний аналіз тексту; визначення стилістичних функцій мовних одиниць; спостереження над мовним матеріалом; редагування, конструювання текстів, прогнозування змісту та ін.
