Сучасна українська літературна мова багатофункціональна, вона обслуговує всі потреби життя і діяльності української нації. Використання її в найрізноманітніших сферах і зумовило виділення в ній функціональних стилів. Функціональний стиль — це різновид української літературної мови, який відзначається сферою її функціонування і характеризується специфічними мовними засобами. У зв’язку з тим, що українська літературна мова має дві форми — писемну і усну, існують стилі писемні, або книжні, й розмовні. До писемних, або книжних, належать стилі: науковий, офіційно-діловий, художньо- белетристичний, або стиль художньої літератури, публіцстичний, епістолярний; до розмовних — ораторський і розмовно-побутовий. Фахова мова — спеціальна мова, що обслуговує конкретну сферу чи галузь знань. У системі фахових мов можна виділити такі наступні підвиди ФМ як: медична мова, економічна, юридична, мова реклами, спорту, високих технологій і т. д. Із виникненням нових галузей науки та знань та бурхливим розвитком технологій, виникає потреба створення спеціальної лексики та термінологічних систем, що і стають основою формування та зародження нових фахових мов. Функціонування фахової мови забезпечує докладно визначена термінологія. Рівень абстракції фахової мови залежить від рівня насиченості текста термінологією. Фахова мова як спеціальна мова, що обслуговує конкретну сферу чи галузь знань відрізняється від загальновживаної, насамперед, наявністю власної термінологічної системи. Для фахової мови характерним є наявність фахової лексики та іноземних слів, які за межами фахової сфери, котру вона обслуговує, є маловживаними, або вживаються з іншим чи спеціальним значенням. Також на граматичному, синтаксичному та прагматичному рівнях фахова та загальновживана мови можуть мати певні відмінності.
