Культура мови – це вміння правильно говорити і писати, добирати мовні засоби відповідно до мети і обставин спілкування. Обов”язковою умовою дотримання культури мови є мовні норми. Розрізняють такі норми мови: 1) лексична - правильність вживання слів та їхньої сполучуваності; 2) орфографічна - правильне написання слів; 3) орфоепічна - правильна вимова слів; 4) граматична - вибір правильного закінчення і синтаксичної форми; 5) стилістична - доцільність використання мовних засобів в окремому стилі. Літературні норми фіксуються в граматиках, словниках, довідниках. Культура мови - це загальноприйнятий мовленнєвий етикет: типові форми звертання, побажання, запрошення і т.д. залежно від ситуації, соціального стану і віку тощо. Мовна культура людини виявляється також у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. Шляхи удосконалення індивідуального мовлення - це насамперед читання якісної художньої літератури, підвищення ступеня відповідності мови нормам літературної мови, вивчення правил літературної вимови. Ознаки культури мови: правильність, точність, багатство мови (різноманітність), доречність, лаконізм, естетичність, логічність, виразність (чіткість формулювання).
