Літ. мова - відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує державну діяльність, культуру, пресу, художню літ-ру, науку, театр, держ.установи, освіту, побут людей. Сучасна укр. літ. мова оброблена і впорядкована вченими, письменниками та ін. культурними діячами. Укр. літ.мова, єдина для всієї укр. нації, є найважливішою формою нац. культури. Вона й нині є важливим засобом її відродження. Укр. літ. мова постійно розвивається й збагачується. Суспільство ніколи не буває байдужим до мови. Воно виробляє мовний еталон – досконалу літ.мову. Літ мова – це мова нормована, тобто така, яка має загальнообов”язкові, єдині норми (правила) у вимові, правописі, слововживанні, граматиці. Літ мова - це унормована й опрацьована форма загальнонародної укр мови. Розрізняють такі норми мови: 1) лексична - правильність вживання слів та їхньої сполучуваності; 2) орфографічна - правильне написання слів; 3) орфоепічна - правильна вимова слів; 4) граматична - вибір правильного закінчення і синтаксичної форми; 5) стилістична - доцільність використання мовних засобів в окремому стилі. Літературні норми фіксуються в граматиках, словниках, довідниках.
