21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.

 В  південно-західній частині Русі, де 1199 р. з'явилося нове державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півтора сторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:1) вдале географічне положення;2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга; 3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264); 4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька етапів. І етап (1199-1205)- утворення та становлення. Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський князь Роман у 1199 р. придушує опір великих бояр і об'єднує Галичину й Волинь. Він веде активну зовнішню політику. Літописець називає його «самодержцем всея Русі». Оволодівши значною частиною київської спадщини, Галицько-Волинське князівство на зламі XII-XIII ст. за розмірами своїх володінь не поступалося Священній Римській імперії. Центром своєї держави Роман обрав не орієнтований на Візантію Київ, а близький до кордонів західних держав Галич. IIетап(1205-1238)-тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинається майже 30-річний період боротьби за галицький стіл. Характер. риси державного життя у цей час: прогресуюче свавілля бояр; безперервне втручання у внутрішні справи західнорусь. земель сусідніх держав Угорщини та Польщі; зростаюча монгольська загроза- енергійна боротьба за відновлення державної єдності Данила Галицького, яка успішно закінчилася 1238р. IIIетап(1238-1264)- об'єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом. Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Одержавши 1245р. у битві під галицьким містом Ярославом перемогу над військами Ростислава, Данило знову відновлює єдність Галицько-Волинського князівства. Водночас з політикою внутрішнього зміцнення князівства Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері намагається створити антиординську коаліцію. Князь налагоджує союзницькі відносини зі своїми колишніми ворогами -Польщею, Угорщиною та Литвою. IVетап(1264-1323)- стабільність та піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність. Його землі поділено між трьома нащадками князя-Левом, Мстиславом і Шварно. Але за їх правління територія Галицько-Волинської держави стала найбільшою за всю свою історію. Vетап(1323-1340)-поступовий занепад. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства. Після його смерті протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина- під Польщею, Волинь- під Литвою, Буковина- у складі Молдавського князівства.