У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі 5 суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності ці особи можуть бути викликані для надання пояснень у справі (ч. 1 ст. 333 ЦПК).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції:
1) перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права;
2) не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи були відкинуті ним;
3) не має права вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Проте суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо піл час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У разі встановлення, що судові рішення ухвалені на підставі порушень закону, на які немає посилань у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції застосовує належний закон.
Перевірка законності судових рішень здійснюється судом касаційної інстанції лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд також має звернути увагу на фактичні обставини справи, обґрунтованість рішення, однак лише з огляду на його законність, зокрема, перевірити додержання ним норм, що регулюють доказування, які стали основою встановлення фактичних обставин справи. Так, порушення ст. 62 Конституції про недопущення використання доказів, одержаних незаконним шляхом, характеризує незаконність рішення, якщо на підставі таких доказів були встановлені фактичні обставини справи.
Процесуальний порядок розгляду справи касаційним судом врегульований ст. 333 ЦПК. Справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, за винятками і доповненнями, зазначеними у главі 2 розділу V ЦПК. Розгляд справи відбувається у судовому засіданні, яке провадиться у приміщенні суду касаційної інстанції з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права і обов'язки, і які подали касаційну скаргу на рішення, ухвалу суду, що розглядаються у касаційному порядку (ст. 324 ЦПК).
Розгляд справи полягає у послідовно вчинюваних процесуальних діях суду і осіб, які беруть участь у справі. У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою, поданням та на рішення якого суду розглядається. Потім суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.
Після цього з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з'явився, перевіряє їх особи, а також повноваження представників, потім оголошує склад суду, а також прізвище перекладача і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов'язки. Якщо на судове засідання для надання пояснень викликані особи, які беруть участь у справі, то першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. У разі оскарження рішення обома сторонами першим дає пояснення позивач. У ч. 5 ст. 333 ЦПК законодавець наголошує, що у своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи. Суд може обмежити тривалість пояснень шляхом встановлення рівного проміжку часу для всіх осіб, які беруть участь у справі, оголосивши про це на початку судового засідання.
Неявка сторони, інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Після пояснення таких осіб суд касаційної інстанції у нарадчій кімнаті ухвалює рішення. Під час розгляду справи у касаційному порядку може бути оголошена перерва, після закінчення якої розгляд справи продовжується або відкладається.
Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених у ст. 19 та гл. 7 розділу III ЦПК за винятками і доповненнями, зазначеними у ст.ст. 344-346 ЦПК.
Жоден із суддів не вправі утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються у нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене. При цьому вони не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
Рішення та ухвали суду касаційної інстанції оформлюються суддею-доповідачем і підписуються всім складом суду, який розглядав справу (ст. 343 ЦПК). Про ухвалене рішення (постановлену ухвалу) суд касаційної інстанції у судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі.
Рішення та ухвали суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення. Одночасно із цим скасовані рішення або ухвали суду першої чи апеляційної інстанцій втрачають законну силу. Після проголошення рішення суд касаційної інстанції, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, зазначених у ст. 348 ЦПК.
Відповідно до ст. 352 ЦПК після закінчення касаційного провадження справа протягом 10 днів повертається до суду, який її розглядав. Там справа зберігається відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
