Право касаційного оскарження у справі — це право на відкриття провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал суду першої та (або) апеляційної інстанцій, що набрали законної сили.
Суб'єкти права касаційного оскарження та об'єкти, на які поширюється це право, визначені ст. 324 ЦПК.
Суб'єктами права касаційного оскарження є:
1) особи, які беруть участь у справі:
а) сторони (позивач та відповідач), незалежно від їх особистої участі під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій;
б) треті особи, як ті, які заявляли самостійні вимоги щодо предмета спору, так і ті, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору;
в) представники сторін і третіх осіб за умови, що право касаційного оскарження не обмежується правовою природою здійснюваного ними представництва (змістом довіреності, строком дії договору доручення тощо);
г) заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники у справах окремого провадження; органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи). Право касаційного оскарження мають правонаступники сторін і третіх осіб (ст. 37 ЦПК);
2) особи, які не брали участі у справі (і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб'єктність), якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. До цієї категорії суб'єктів права касаційного оскарження, зокрема, можна віднести осіб, які не брали участі у справі через відмову суду залучити їх до судового розгляду як суб'єктів з певним процесуальним статусом (потенційні треті особи, співвідповідачі тощо).
