Сурядні словосполучення є поєднанням однофункціональних форм слів на основі сурядного зв'язку: батько і син; чи доля, чи недоля; або вітер, або дощ;
Розрізняють відкриті й закриті сурядні словосполучення. У відкритих словосполученнях сурядним зв'язком поєднується необмежений ряд компонентів: і ріки, і озера, і гаї...; то радощі, то сум, то лихо.
У закритих словосполученнях сурядним зв'язком поєднано тільки два компоненти: не батьки, а діти; як донька, так і син.
Залежно від ступеня семантичного злиття компонентів словосполучення можуть бути синтаксично вільні й синтаксично нечленовані. Синтаксично вільні словосполучення складаються зі слів, кожне з яких є окремим членом речення. У таких словосполученнях можлива заміна одного з компонентів іншим словом: писати акуратно, писати швидко, писати нерозбірливо. У реченні: А над осінь прилітає птиця північних сивих чагарів (М. Рильський) можна виділити такі синтаксично вільні словосполучення: чагарів (яки х?) північних (сивих); прилітає (к о л и?) над осінь; прилітає (з в і д к и?) із чагарів.
Синтаксично нечленовані словосполучення (цілісні словосполучення) становлять граматичну єдність: складаються зі слів синтаксично несамостійних і виконують роль одного з членів речення: багато дітей, один з учнів.
диференційні ознаки синтаксично зв'язаних словосполучень: 1) цілісні словосполучення - інтегровані структури; 2) наявна структурна схема словосполучення; 3) наявне граматичне значення (семантико- синтаксичні відношення між компонентами); 4) наявна лексема з релятивною семантикою; 5) десемантизація певною мірою головного елементу конструкції; 6) збереження компонентами свого лексичного значення (одним повністю, а другим частково); 7) синтаксична функція одного члена речення; 8) певна семантична злитність компонентів словосполучення; 9) цілісність таких словосполучень простежується лише у складі речення, за межами речення синтаксично неподільні сполуки можуть розглядатися як вільні.
Вони складаються:
а) з числівника й залежної від нього форми іменника: четверо учнів, тисяча листівок, п ятнадцять років;
б) з неозначено-кількісного числівника або прислівника з кількісним значенням і залежною від них формою іменника: кілька років, багато студентів, чимало цукру;
в) з іменника в називному відмінку, що набуває значення міри з залежним від нього іменником у родовому відмінку: частина кімнат;
г) іменника або займенника в називному відмінку й іменника в орудному відмінку: ми з сином, мати з батьком, сестра з братом;
д) іменника, числівника (або займенника) в називному відмінку та іменника (або займенника) в родовому відмінку з прийменником з: троє з групи, ніхто з вас, хтось із присутніх, будь-хто з них.
До цілісних словоспочучень відносять складені (і складні) присудки17: почати прощатися, хотіти співати, продовжувати працювати, перестав бути байдужим, радий буду зустрітитися.
Синтаксично вільні й синтаксично нечленовані (цілісні) словосполучення слід відрізняти від сталих словосполучень (фразеологічних): з доброго дива; землі під ногами не чути; викинути з голови.
До словосполучень не належать предикативні сполучення слів, тобто підмет і присудок. У предикативних сполученнях слів, наприклад, діти малюють, ніч була темною, студенти працюватимуть про щось повідомляється, вони мають модально-часовий план: перше сполучення передає теперішній, друге - минулий, третє - майбутній час, вони характеризують дію як реальну.
Не є словосполученнями: а) сполучення повнозначних слів зі службовими: поблизу лісу, біля лісу, попід лісом, понад лісом; б) аналітичні (складні) форми слів: буду малювати (форма майбутнього часу),більш уважний, більш приязно (форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників); найбільш досконалий, найбільш докладно (форма найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників); в) сполучення іменних частин мови з дієсловами-зв'язками: буду вихователем, будеш хоробрим.
основні типи синтаксично зв'язаних словосполучень: Кількісно-іменні сполуки (як словосполучення із власне числівником у ролі головного компонента, так і конструкції з семантичним еквівалентом числівника): Через левади і городи Два кума йшли з весілля до господи (Л. Глібов); Біля великого будинку походжала зграя курей (Л. Скрипник). Словосполучення зі значенням вибірковості: - Йдіть по табору і кажіть: Хто з мужів хоче поборотися з печенігом, хай підійде до князя (С. Плачинда); Маємо тут одне й те саме поняття, але як по-різному висловлює його кожна з чотирьох мов! Словосполучення зі значенням сумісності (тільки тоді є синтаксично зв'язаними, коли дієслово-присудок стоїть у формі множини, тобто стосується обох виконавців дії або носіїв стану): Дмитрик з Гавршком вчепились ззаду за сани і причаїлись (М. Коцюбинський); Не зачіпай його, малого, Не бий його і не пали, Бо перед ним іще дорога, Бо перед ним багато й много, І ми із ним ще не жили! (М. Вінграновський). Словосполучення, утворені поєднанням форм типу з обличчям, з руками, росту, віку тощо з прикметниками (дієприкметниками) для характеристики особи: Ніколас-джан - чорнявий, з високими залисинами, коротко стриженим чубом, зі щіткою вусів під гострим носом, середнього зросту й віку, худорлявий чоловік зі жвавими чорними очищами (М. Стеблина). Словосполучення, в яких головне слово своїм значенням відповідає члену речення, а залежне розкриває це значення: 3 тих пір він більше не з'являвся перед моїм вікном, той маленький хлопчик з метеликовими крилами мстився мені за те, що я одного разу схопив його побачити і зіпсував його красиве метеликове крило (В. Голобородько). Сполуки прикметників (дієприкметників) з іменниками, що називають родові поняття: Це був міцний і пристрасний солдат (О.Довженко); На портретах претенденти, Хлопці інтересні, І написано під ними, Що порядні й чесні (П. Глазовий). Словосполучення, утворені поєднанням іменників за допомогою прийменників від - до, з - до: Оце тобі й увесь світ широкий - од стіни до стіни (С. Васильченко); Перебігав з ворочки в воронку, в поросі, в бруді, в снігу (О. Довженко). Складені дієслівні присудки: А тому музикою рознесло все тіло на порошини, і він мусив цілий рік збирати себе по атому з космосу (Е. Андієвська); Ти зрікся мови рідної. Тобі земля родити перестане (Д. Павличко). Займенникові сполучення зі сірижневим словом щось (рідше хтось) у всіх відмінках: Тепер усі завважили, що під лозами над Дністром коїться щось незвичайне (А. Чайковський); Тепер, коли вони лишились самі, без людей, в цій темній хаті, оточеній чимсь грізним і невідомим, ...тривога зростала, збиралась круг них, немов гримлячий газ (М. Коцюбинський). Метафоричні й перифрастичні утворення: Голос трав прозвучить, підведе серед ночі, В груді вдарить вітрів течія (М. Руденко); Та я ж його витурю з дому, щоб не балакав малий сатана того, що усім відомо (В. Симоненко) (перифраза дорівнює слову син). Розглядаючи функціонування цілісних словосполучень, дослідники (В.В. Явір, В.П. Малащенко, Ю.П. Богачев, І.Б. Хлєбнікова, І.А. Москаленко та ін.) зважають на те, що ці конструкції існують у системі мови як вільні, але в реченнєвій структурі розглядаються як один компонент. Вчені застерігають, що поняття "компонент словосполучення" і "член речення" не є ідентичними. Члени речення і словосполучення є взаємопрониклими, "словосполучення може включати один член речення, якщо воно фразеологічно чи синтаксично нерозкладне"
