Хоча основною категорією товарного виробництва є “товар”, але історично цій категорії передувала категорія “благо”.
Благо – все те, що здатне задовольняти людські потреби (див лекцію 3).
Блага поділяють на економічні та неекономічні.
Неекономічні блага надаються людині природою, без прикладання її праці, у необмеженій кількості (наприклад, повітря, морська вода, сонячне тепло та ін.).
Економічні блага – це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.
Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товару.
Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і призначений для обміну (купівлі – продажу на ринку).
Товар має дві властивості – споживчу та мінову вартість.
Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.
Мінова вартість – це здатність товару обмінюватись на інші товари в певних кількісних пропорціях.
Для того, щоб виготовити певний товар, люди мають витратити певну кількість праці.
Вартість товару – це кількість суспільної праці товаровиробників (з урахуванням якості), що міститься в товарі.
Розрізняють просту і складну працю.
Проста праця – це праця, яка не потребує спеціальної кваліфікації.
Складна праця – це кваліфікована праця, яка вимагає попередньої спеціальної підготовки.
Існують такі основні властивості товару, як корисність, цінність та рідкість.
Корисність на відміну від споживчої вартості, поняття чисто суб’єктивне, індивідуальне для кожної конкретної людини. Вона показує ступінь задоволення, яке отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги.
Один і той самий товар з однаковою споживчою вартістю може мати зовсім різний ступінь корисності для окремих споживачів. Наприклад, корисність хліба різна для ситої і голодної людини.
Цінність. Люди, купуючи ті чи інші товари, оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Тому цінність, як і корисність, є категорією суб’єктивною. Цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, вона частково формує ціну товару.
Ціна – це форма грошового вираження вартості й цінності товару.
Рідкість – характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.
Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні. Наприклад, вода має більшу корисність для людини, ніж діамант. Але води достатньо, а діамантів мало. Тому діаманти, корисність яких набагато менша, адже без них можна взагалі обійтися, оцінюються людьми дорожче, ніж вода.