Годзюон - система упорядкування літер японських силабічних абеток хіраґана і катакана, усталена в сучасній японській мові. Має вигляд таблиці. Горизонтальними координатами виступають рядки 5 голосних, а вертикальними — приголосних.
Ґодзюон був винайдений буддистським ченцем, слугував засобом для записування звуку певного ієрогліфа через позначення цього звуку двома іншими ієрогліфічними знаками. Згодом - для знаків абетки кана. Зараз використовується для вивчення японської мови.
Порядок знаків кани, що починається з /а/ (あ), /і/ (い), /u/ (う), /е/ (え), /о/ (お) і закінчується /e/ (ゑ) та /o/ (を), тобто слідує за таблицею ґодзюону справа наліво і зверху вниз, називається «порядком ґодзюону» (五十音順) або «порядком а-і-у-е-о» (あいうえお順). Він використовується як абетковий порядок при укладанні словників, пошукових індексів, списків імен, товарів тощо.
Згідно з правилами порядку ґодзюону, дзвінкі та напівдзвінкі звуки розглядаються як різновид чистих, тому у словниках чи пошуковиках часто дотримуються порядку: «чистий звук → дзвінкий звук → напівдзвінкий звук». Наприклад:
- /ha/ は → /ba/ ば → /pa/ ぱ → /haa/ はあ → /baa/ ばあ → /paa/ ぱあ → /hi/ ひ
Довгота голосного звуку вважається різновидом цього голосного, тому записується у порядку: «голосний → подовжений голосний»
/aku/ あく → /aaku/ ああく → /aRku/ あーく → /aake/ ああけ
Латинізація знаків кани подана за системою Хепберна.
Кирилізація знаків кани подана за системою Поліванова.