Інтеграційні процеси в Північній Америці розвивалися в умовах поступового зближення національних економік:
-США
-Канади
-Мексики
В 1988р. була підписана Угода про вільну торгівлю між Канадою і США, що вступила в силу у 1989р., в 1994р. до Угоди приєдналася і Мексика, утворився союз трьох держав Канада, Мексика і США (НАФТА).
Передумовами виникнення зони вільної торгівлі НАФТА:
- по-перше, інтенсивне проникнення в мексиканську економіку ТНК США, які закріпилися в ній завдяки створенню системи філій зі значними пільговими умовами виробничої і торговельної діяльності;
- по-друге, “американізація ” провідних галузей канадської економіки;
- по-третє, поширення торговельних відносин між США і Канадою, США та Мексикою.
Мета створення НАФТА:
1) поступове скасування нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами і послугами;
2) досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій, трудових ресурсів;
3) досягнення майже повної незалежності від зовнішнього постачання енергоресурсів;
4) посилення конкурентоспроможності північноамериканського центру порівняно із західноєвропейським та азіатсько-тихоокеанським центрами.
Специфічність цього вільного ринку:
- до цього ринку входять лише три, але великі за територією, населенням та економічним потенціалом країни, що дає змогу звести проблему економічних ресурсів до мінімуму;
- основою цього ринку слугує економіка світового лідера за конкурентоспроможністю – США, населення яких становить 69% населення даної зони;
- країни, що об’єдналися в НАФТА мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем США і Канади;
- більша частина зовнішньоторгівельного обороту Канади (74%) і Мексики (65%) припадає на торгівлю зі США, Канадсько-Мексиканські торгівельні та інвестиційні зв’язки до останнього часу залишалися надто слабкими;
- ринок носить широкомасштабний характер: він охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-учасницями, інвестиційну діяльність, вільний рух капіталу, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.
Цілі країн:
США:
-посилити могутність північноамериканського економічного «центру» і його вплив на світове господарство;
-розширити безмитний ринок реалізації продукції власних товаровиробників;
-закріпити позиції національного капіталу, ТНК в економіці Мексики і Канади,
- збільшити доступ до мексиканських і канадських ек ресурсів;
- через Мексику посилити вплив на всю Латинську Америку.
Канада:
-позбавитися протекціоністських обмежень з боку законодавства США і підвищити конкурентоспроможність товарів своїх виробників на ринках США;
-суттєво збільшити товарооборот з Мексикою;
- через США і Мексику вийти на ринки країн латиноамериканського регіону;
-через активізацію зв'язків в межах інтеграційного об'єднання пожвавити економіку в країні.
Мексика:
-одержати доступ до досягнень науково-технічного прогресу для модернізації національної економіки;
-вигідні умови експорту продукції національних виробників до США і Канади;
-залученням додаткових інвестицій і новітніх технологій в національне виробництво, що має забезпечити значне збільшення кількості робочих місць, підвищення кількості товарів національного виробництва.
