У другій половині 90-х на індустріалізації у нових індустріальних країнах дедалі сильніше позначалися серйозні труднощі.
З провідних експортних товарів намітився перехід до фази уповільненої зростання "наздоганяючому циклі життя". У другій половині 90-х у країнах окреслилася тенденція до зменшення темпи зростання (і навіть обсягу продажу) як електроніки, автомобілів, а й продукції взуттєвої та легкій промисловості регіону. Проте відбувалося скорочення як експортної продукції і на імпортної.
основу фінансової кризи, розгорнутої у нових індустріальних країнах Південно-Східної Азії вже 1997 року, лежали, передусім, глибинні чинники, пов'язані з накопиченням витрат прискореної індустріалізації. За всіх різному характері криз й у Мексиці 1994 року, й у Південно-Східної Азії вже 1997-го - 1998 роках основного удару кризи був нанесений за національними банківським і Міжнародним валютним системам із наступною корекцією фондових ринків.
Схема фінансової кризи була приблизно однаковою: масовий відтік зовнішнього капіталу створював загрозу падіння курсу національної валюти, після чого іноземні інституціональні інвестори, діяли на ринку, прагнули вивести капітал та зафіксувати отриманий прибуток. Через війну, криза поширювався різні сектора ринку.
Найважливішим, з погляду, відзнакою азіатского валютно-фінансової кризи відпроисходивших за іншими відкритих ринковихекономиках став глибокий (але короткочасний), спад ВВП, у зв'язку з різким обваломинвестиций. Попри розходження у поступовій динаміці ВВП (найближчий за величиною спад ВВПнаблю дався в Мексиці), падіння інвестицій був особливістю
Фінансово-економічна криза 1997 — 1998 pp. відкинула НІК Азії на декілька років назад. Криза мала три головні причини:
• вона була викликана незбалансованістю галузевої структури виробництва, відсутністю базових галузей;
• іноземні інвестиції протягом тривалого часу направлялися в ті галузі, у яких очікувався найвищий прибуток;
• темпи зростання економіки були занадто високими і призвели до дисбалансу в зовнішньоекономічних зв´язках, рівні розвитку різних сфер економіки, у фінансово—банківському секторі.
Міжнародна конкурентноздатність НІК Азії почала знижуватися через появу більш дешевої продукції з В´єтнаму і Китаю. Певну роль у територіальному розростанні кризи в регіоні відіграв «ефект зараження», що був викликаний схожістю їхніх господарських структур і взаємозалежністю більш, ніж 50 % взаємних експортних поставок. Загальні збитки від кризи оцінюються у 2 трлн. доларів.
