Розшир-чи вир-во для вигот-ня більшої кількості прод-ції, вир-ки залучають все більшу і більшу кіл-сть необх-них рес-сів, підпр-во змінює масштаб вир-ва. При цьому можливий різний ефект від масштабу вир-ва. Якщо обсяг вир-ва збільш-ся відчутніше, ніж обсяги викор-ня рес-сів, то маємо зростаючий ефект від зміни масштабу вир-ва. Якщо приріст обсягу вир-ва відповідає приросту витрат факторів вир-ва, то ефект масштабу вир-ва є сталим. Якщо зрост-ня випуску прод-ції відбув-ся нижчими темпами, ніж збіл-ня витрат факторів вир-ва, то спостер-ся ефект спадної віддачі від зміни масштабу вир-ва.
Вир-во прод-ції пов,язане з пев витратами, зміни обсягів обумов-ють колив-ня величини цих витрат. Тому вир-ник, зваж-чи на динаміку гранич продуктивності, вартість та взаємозамінність рес-сів, намаг-ся досягти стану рівноваги, тобто такої комбінації використовуваних рес-сів для вир-ва означеного обсягу прод-ції, за якої вел-на витрат буде мін-ною.
Мінімальний ефективний розмір – найменший об’єм виробництва, при якому фірма може мінімізувати довгострокові середні іздержки.
Розглянемо 3 варіанти:
- коли додатковий ефект масштабу вичерпується доволі швидко, а від’ємний не вступає до дії до тих пір коли підприємство не буде великим, то великі та малі фірми можуть співіснувати однаково. (виробництво меблів, переробка дерева)
- Коли додатковий ефект масштабу малий, а від’ємний – виникає дуже швидко, то мінімальний ефективний розмір визначається невеликим об’ємом виробництва(роздрібна торгівля, с/г роботи та ін.). Тут маленькі фірми найбільш ефективні.
Коли додатковий ефект масштабу більш довгий, а від’ємний – відносно віддалений, то мінімальний ефективний розмір достигає невелика частка пром гігантів, а маленькі фірми нежиттєздатні.(автомобілебуд, алюміній)
