Зв’язок свідомого та несвідомого розкрито, зокрема, австрійський психоаналітик
Зігмунд Фрейд(1856-1939) наприкінці19-на початку20 ст.в рамкахпсихоаналітичного
підходу.
Ванатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти:
1. «Воно» - несвідомий компонент, який є успадкуванням людською організацією
глибинним шаром, « киплячим котлом інстинктів», невгамовним потягів людини, які
підкоряються принципу задоволення.
2. »Я» - свідомий компонент, Який є посередником між«Воно» і зовнішнім світом. « Я»
виконує функцію впливу цього світу на несвідоме .
3. «Над-я»- це сукупність суспільних норм і стандартів поведінки», які виконують
роль»цензора» ( надсвідоме?)
Аналізуючи«Воно», Фройд виділивдві основні природжені інстинктивні потреби, які
визначають психічну діяльність людини:
1)лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя,л юбов, сексуальний потяг);
2)агресивну (потяг до руйнування,смерті,війни).
Задоволення цих потреб стикається яз перешкодами з боку навколишнього світу, суспільства. Тому вони витискуються і створюютьс
феру«несвідомого» Однак інстинктивні потреби все ж такипрориваються, обходячи цензуру«свідомого» і виявляються у вигляді«символів»:
а) все, що виробляє людина(твори культури, мистецтва) - це символізація«витіснених у
підпілля несвідомих потреб»
б) вони можуть проявлятися у різних формах повсякденного життя(обмовки,
снобачення);.
в) міфи, народні звичаї- це також наслідок символізації витіснених біологічних потреб.
Взаємодія трьох компонентів:
«Я» звичайно перебуває у конфлікті, оскільки вимоги «Воно»і «Над –я»несумісні.
Тому «Я» постійно звертається до механізмів психологічного захисту, роль яких
виконують:
а) сублімація- механізмі, який знімає напруження в ситуації конфлікту шляхом
трансформації інстинктивних форм поведінки в більш прийнятні для індивіда та
суспільства. ( Конкретним випадком є переключення енергії лібідо на процеси творчості);
б) проекція– неусвідомлене наділення іншої людини притаманними для даної людині
мотивами, рисами та властивостями;
в) витиснення. процес, в результаті якого неприйнятні для індивіда думки, спогади,
переживання«виганяються» із свідомості і переводяться в сферу несвідомого, але при
цьому вони продовжують впливати на поведінку індивіда і переживатися ним у вигляді
тривоги, страху та ін.
в) заміщення– зміна об»єкта, на який спрямовані почуття, Включається тоді, коли пряме
вираження почуттів стосовного даного об»єкта може мати загрозу і викликає тривогу.
Це й підхід використовувався для
а) спершу для лікування психічних захворювань,
б) а згодом застосував для пояснення ролі несвідомого у житті людини.
Позитивні моменти та дискусійні питання теорії Фрейда щодо свідомого та
несвідомого:
1 Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури
особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності особистості).
2. Дискусійні моменти: мотивація людської поведінки пов»язується переважно з
природженими, інстинктивними (сексуальними та руйнівними) потребами; визначається
фатальний антагонізм між свідомим та несвідомим; між індивідом та суспільством.
Пізніше виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість, усоціалізації фрейдистської теорії особистості, що і було здійснено неофрейдистами:
К.Г.Юнг, А.Адлер, Е Фром та ін.
Один із його представниківЕ. Фром (1900-1980) – німецько-американський психолог, заперечив біологізм Фройда, переглянув символіку несвідомого,
зміщуючи акценти з придушення сексуальності на конфліктні ситуації, зумовлені соціальними причинами, Він уві поняття«соціального характеру »,
трактуючи його як сполучну ланку між психологією індивіда й соціальною структурою суспільства.
