Першою формою суспільно-економічних відносин було первісне людське стадо, в межах якого відбувалося становлення суспільної людини.
Архантропи жили невеликими групами, що утворювали первісне людське стадо. Така форма соціальної організації була найпершою і формувалась на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей періоду раннього палеоліту було присвоюючим , адже базувалось на збиранні плодів, ягід та їстівних коренів і полюванні на тварин.
У цей період основним знаряддям праці стало ручне рубило, що виготовлялось шляхом оббивання кам’яної заготівки з двох боків. Рубило мало довгасту та плечасту форму завдовжки 20-25 см і вагою до 1,5 кг. У руках первісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам’яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності.
Період середнього палеоліту характеризувався значними змінами клімату. Він став сухішим, відбулося деяке підняття поверхні, розпочалося чергове, але на цей раз більше похолодання. На території України південна межа максимального зледеніння орієнтовано проходила повз такі сучасні міста: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Зміни в природі змусили первісну людину пристосуватися до нових умов існування. Поява нових видів тварин та збідніння флори призвело до переходу первісних людей із збиральництва на полювання. Паралельно у цей час також поліпшується технологія виготовлення знарядь праці, урізноманітнюються їх форма та призначення. Ручне рубило удосконалюється, з’являються кам’яні гостроконечники, що використовувалися як вістря для списів, набувають поширення скребла, якими обробляли шкури тварин. Помітне ускладнення умов життя не зупинило поступального фізичного чи розумового розвитку людини. Внаслідок еволюції на зміну архантропу приходить неандерталець. Він був невисокий на зріст, сутулий, мав велику голову видовженої форми з низьким лобом та нависаючим надбрів’ям. Неандерталець як більш розвинений тип людини попри складні умови існування, помітно розширив територію проживання. Знайдені археологами на території України 200 стоянок – переконливе тому підтвердження. Наприклад, Холодний Грот та Кіїк-Коба в Криму, Антонівка на Донбасі, Рихта на Волині, Молодово на Дністрі.
Боротьба за існування змусила людину в середньому палеоліті виготовляти одяг із шкури тварин, заселяти печери , будувати штучні наземні житла. Також доля змусила первісну людину не тільки використовувати, а й навчитися добувати вогонь. Завдяки цьому людина стала більш захищеною і менш залежною від природних умов.
У людини середнього палеоліту почали закладатися першооснови духовного світу. Поховання ж в печерах свідчать про зародження релігійних уявлень та вірувань. Про перші ж кроки образотворчого мистецтва говорять малюнки у вигляді тварин та людей на кістках
Первісне людське стадо стало першою суспільною формою об 'єднання людей, первісний колектив прийшов на зміну зоологічному групуванню предків людини
Еволюція архантропів завершилася виникненням палеонтропів. Перетворення ранніх палеантропів у пізні було пов'язане з переходом від одного етапу еволюції кам'яної індустрії до іншого, у цілому, безсумнівно, більш високому. Але зміна ранніх палеантропів пізніми супроводжувалася не тільки прогресом у розвитку виробничої й взагалі господарської діяльності. Вона була ознаменована різким переломом у формуванні суспільних відносин.
Як свідчать дані палеоантропології й археології, у первісній общині ранніх палеантропів досить широко побутувало вбивство, і, може бути, канібалізм. Залишків пізніх палеантропів знайдено набагато більше, ніж ранніх. Однак ознаки насильницької смерті виявляються значно рідше.
Численні знахідки палеантропів свідчать про те, що в громаді могли жити непрацездатні, хворі, і покалічені особини. Вони перебували під захистом колективу: про їх піклувалися й доглядали.
Комуналістичні відносини стали якщо не повністю, то в значній мірі визначати всі інші відносини в громаді.
Цікаві факти поховань у пізніх палеантропів. Деякі вчені бачать причину в появі віри про душі мертвих. Однак існує більш переконливе пояснення. З огляду на те, що всі поховання знаходяться у безпосередній близькості від житла, можна припустити: у ту епоху дотримання по відношенню до мертвих норм, якими живі керувалися у своїх відносинах один з одним, було нагальною потребою. Відмова від цього являла собою небезпечний прецедент. Вона могла в умовах, коли формування людського суспільства ще не завершилося, відкрити дорогу для відмови від дотримання цих норм і відносно живих членів колективу.
