Розвиток продуктивних сил у країнах Західної Європи свідчить, що в XVI ст. дрібне господарство основних суспільних виробників — ремісника і селянина — вичерпало свої можливості й стало неспроможним до подальшого самостійного розвитку. Економічне становище дрібного виробника змінювалося, ставало більш залежним від власника капіталу (купця або лихваря) у зв'язку зі зростанням витрат на придбання необхідних для нього засобів виробництва. Дрібне товарне виробництво поступалося місцем більш продуктивним формам організації виробництва, посилювалася його підлеглість капіталу. Найбільш інтенсивного розвитку нові форми організації виробництва набули в гірничій, металургійній і металообробній галузях. Ремісник не міг на свої кошти придбати шахту, доменну піч, важкі молоти для обробітку заліза й експлуатувати їх лише за допомогою своєї праці.На основі поступової економічної залежності дрібних виробників від товарного або лихварського капіталу формувалась капіталістична промисловість. Ступінь і конкретні форми цієї залежності були різні. Часткова — коли ремісник, ще приватний власник свого господарства, купував або брав у борг у купця сировину, зобов'язуючись постачати йому свою продукцію за договірною (раніше обумовленою) ціною. Така форма підлеглості й залежності ремісника від купця чи лихваря була найбільш поширена в Західній Європі в XVI ст. Ремісники, які були вимушені брати в купця засоби праці в тимчасове користування або гроші в борг на їхнє придбання, майже повністю перетворювались у найманих працівників, що отримували заробітну плату. Існували три основних типи мануфактур - централізована, розсіяна і змішана. Централізована мануфактура - це велике капіталістичне підприємство, в якому були зайняті десятки або й сотні робітничих. Цей тип мануфактури був поширений перш за все в таких галузях, виробництві, де технологічний процес передбачав спільну працю великої кількості робітників, що виконували різні операції (текстильні, гірничорудних, металургійні, поліграфічні підприємства, цукроваріння, паперове, фарфоро-фаянсової виробництво та ін.) Господарями централізованих мануфактур були здебільшого розбагатіли і купці і набагато рідше - колишні цехові майстри. Великі централізовані мануфактури створювалися також державою, наприклад, у Франції. Розсіяна мануфактура представляла собою такий тип підприємства, де купець-підприємець використовував працю дрібних ремісників-надомників, забезпечуючи їх сировиною і збуваючи вироблювані ними вироби. Цей тип мануфактури найбільше був поширений в текстильному справі в тих місцях, де не діяли цехові обмежень. Часто первинну обробку виконували надомники (наприклад, прядіння), після чого в майстерні мануфактурного типу вироблялися найбільш відповідальні операції, наприклад фарбування та оздоблення готових тканин. Це був тип змішаної мануфактури. Мануфактури виникли в Європі в XIV-XVI ст., До містах-республіках Італії, потім а в Нідерландах, Англії, Франції та інших країнах. У Флоренції це були шерстоткацкіе і сукнодельческіе майстерні, у Венеції і Генуї - суднобудівні, в Тоскані і Ломбардії - гірничодобувні мідні та срібні копальні.Однак у містах-республіках Італії мануфактури не оформилася в систему капіталістичного виробництва. В Англії мануфактури виробляли вовняні тканини, взуття, металеві вироби (голки, ножі, замки, дріт). Великі мануфактури існували в суднобудуванні, трохи пізніше - у гірничодобувній промисловості (видобуток камяного вугілля, залізної руди, олова, свинцю) і металургії. Значна частина виробів проводилася на експорт.
У XIV—XV ст. ширшого розвитку набули товарно-грошові відносини, виникли елементи нової, капіталістичної, господарської системи. Італія першою ступила на цей шлях. Тут створилися сприятливі умови для розвитку капіталізму: високий рівень урбанізації Північної і Центральної Італії, підкорення села місту, широкий розмах ремісничого виробництва, торгівлі, фінансової справи, орієнтованих не лише на внутрішній, а й на зовнішній ринок. Багате італійське місто, що все більше зростало, стало базою культури Відродження, світською за своєю природою та загальною спрямованістю.
