1658 смерть Кромвеля. Його син Річард відмовляється від влади. Ген. Монк відновлює монархію. 1660-85 Карл ІІ, вихований при дворі Людовіка XIV. Косив під фр.абсолютизм, переслідування пруритан і реставрація англік.держ. церкви прижводять до нової напруженості між короною і парламентом. 1665-1666 – розорення Лондону внаслібок чуми і пожежі. 1665-67–2-га англо-голланд.морська війна (з перемогами голл.адмірала Рейтера). За умовами Бредського миру 1667 Новий Амстердам (Нью-Йорк) обміняно на Сурінам. За підтримки уряду 1670 укладає таємну Дуврську угоду з Людовіком 14 і починає непопулярну війну проти Голландії (1672-74). На королівську заяву про індульгенції 1672 на користь католиків і диседентів парламент відповідає пробним актом 1673 – усунення всіх неангліканців з держ.посад та актом 1679: захист від свавільного арешту і забезпечення особистої свободи. У парламенті утворюються партії: віги – бюргерська, супротивники катол.Стюартів; торі –консервативна, англікан.і віддана королю. 1685-88 Яків ІІ намагається здійснити катол.реставрацію; опір аглік.церкви і вігів (Рассел, Шафстбері). Виникає небезпека катол.династії на тривалий період. Віги і торі запрошують Вільгельма ІІІ Оранського. 1688 «Славна революція» без пролиття крові; втеча Якова ІІ до Фр.; похід Вільгельма проти катол.якобітів в Ірландії: битва на р. Бойн і капітуляція в Лімериці. На поч.1689 парламент звів Вільгельма ІІІ на престол, восени – прийняв Білль про права, що позбавив короля права відміняти чи зупиняти видання парламентом закони, вводити податки і збирати військо без згоди парламенту – закріплення верхоаенства парламенту над корол.владою і режим конституц.монархії
