Полабські словяни сповідували язичництво, що тривалий час було символом їх незалежності. Обожнювали явища природи, створили власний пантеон богів. Жрецтво мало дуже сильні позиції.
Політика Оттона І Великого (936-973) – християнізація один із засобів зміцнення впливу: спочатку місіонери, потім - завоювання. Для монастирів – найкращі землі, богослужіння латиною, сплата десятини. Нові єпископії.
Кін. 10 – поч.. 11 ст. – повстання лютичів і бодричів, поразка німців, руйнування церков. Лужичани – під нім. владою.
Вендська держава – верхівка прийняла християнство, за допомогою якого хоче зміцнити свій вплив. Невдачі, розпад державного утворення – 1129.
ХІІ ст.. – хрестові походи з метою християнізації.
Альбрехт Ведмідь – походи проти лютичів (остаточне завоювання)
Лютичі – сильне жрецтво, культ Сварожича. Похід Буркхарда, захоплення священного коня, лютичі втрачають незалежність.
Генріх Лев – завоювання бодричів. Повстання Ніклота 1147, масовий опір, поразка Генріха Лева (Вендський похід). 1160 – черговий похід - Ніклот загинув, опір придушений.
1164 – повстання Прибислава, сина Ніклота (очолив повстання бодричів). Закінчилося підписанням угоди Прибислава з Генріхом Левом, в Приморї, між Лабою та Одрою утворене напівзалежне словянське князівство. Поширення католицизму та німецьких традицій.
Поморяни – деякий час - під впливом Польщі, християнізація. 20-і рр.. 12 ст. місіонерська діяльність Оттона Бамберзького, успішна. Тут довго існували місцеві династії, згодом землі стали належати Тевтонському ордену.
І пол.. ХІІІ ст.. – формальне завершення християнізації словян.
