Утворення повязують з племінним союзом полян, держава іменувалася спочатку
Полянською.
Першим достовірно відомим правителем цієї держави був
Мєшко І. Тоді йому
належали Великопольща, Мазовія, Куявія, Любуська земля, Східне Поморя. династія Пястів правила до 1370 року.
Перша згадка про Мєшка пов’язана з його
спробою підкорення лютичів 960 р.(що належали до полабських словян), але вона була
невдалою + відбувається
польсько-чеське зближення, що позначається поширенням християнства на польські землі +
одруження Мєшка з Добравою (Дубравкою), донькою чеського князя Болеслава І (965 р.) →
з чеського посередництва приймає християнство латинського обряду. Польща оголошена місійною територією, підвладною римському папі.
972 +Західне Поморя, 988-990 + чеські з польським населенням Малопольщу та Сілезію. Після смерті Мєшка
престол дістався його сину від першої дружини
Болеславу Хороброму.
1000 року відбувся Гнєзненський з’їзд –
зустріч Оттона ІІІ з Болеславом І, у результаті якої
Польща перестала бути данником Німеччини.
Польсько-німецькі конфлікти: 1005, закінч. миром в Познані та
відпаданням від неї Західного Поморя; 1007-1013 конфлікт через лужицькі землі; німецькі походи на Польщу. Невдалий похід на КР – захист інтересів зятя, князя Святополка.
Мєшко ІІ (1025-1034)
Віддає Угорщині Словаччину, починає певні кроки для консолідації держави.
Казимир поступово повертає відпалі від Польщі землі, укладає
династичну угоду з Ярославом Мудрим,
політичний центр переносить з Гнєзно до
Кракова.Владислав І Герман – 1079-1102 – не провадив активної зовнішньої політики,
відпало Східне Поморя. Послаблення князівської влади,
авторитарний режим правої руки В.
1097 Владислав ділить країну на три частини:
Збігнєву – Великопольщу і Куявію,
Болеславу – Малопольщу і Сілезію,
собі – Мазовію і деякі міста (Сандомир, Краків). Зі смертю останнього брати ділять його спадщину.
Утворюються два державні організми, незалежні один від одного.
Збігнєв мав проімперські погляди (Німеччина + Чехія),
Болеслав прагнув більшої незалежності (КР + Угорщина). Конфлікти між братами,
1108 Болеслав ІІІ об’єднує дві держави в одну,
1119-1123 відновлює владу над Поморям, починається християнізація Зх. Поморя. А з останнім відновлюються конфлікти з питання, кому воно має належати.
Болеслав ІІІ приблизно у 1038 році створює заповіт, аби запобігти децентралізаційним тенденціям з боку знаті. По суті,
держава тепер –
не власність монарха, а власність роду Пястів. Але по смерті Болеслава ІІІ починається період роздробленості.
Суспільно-політичний устрій: Правителеві належала монополія на полювання, бортництво, рибальство, млинарство, видобування та продаж благородних металів, спорудження укріплень, карбування монет, судочинство з важливих питань, контролював призначення на уряди місцевого і центрального значення.Близько 1000 р. держава ділилася на 4 адміністративні округи + адміністративні провінції,округи поділялись гродові округи, якими управляли гродові комеси.Найнижча адміністративна одиниця – ополь. Сільське поселення – хаотична забудова, вздовж річки; Гради –
адміністративні і оборонні функції, поява торгово-ремісничої функції; Соціальна структура:1.
світські і церковні феодали..2.
архієпископи (І – Гнєзненський), єпископи; друга ланка – члени колегіатських капітулів і кафедральних капітулів; 3 – решта священиків 3.
Селяни – вільні і феодально-залежні, кількість останніх зростає. Категорії залежних селян: закупи (потрапили в залежність за невиплату боргів), ратаї (отримали позику на ведення господарства), приписні (колишні вільні дідичі) + раби з військовополонених.Різні види данини – опальна, стація, нажаз, порадльне.
