Федір Кіндратович Вовк, бере участь у Південно-західному відділі Російського географічного товариства як його засновник і дійсний член. У 1874 році бере участь в організації та діяльності III Археологічного з'їзду.
З 1905 р. — доцент антропології Петербурзького університету. Федір Вовк (професор Петербурзького університету), як антрополог — послідовник французької антропологічної школи.
Вивчав етнографічні матеріали в різних країнах Європи. Видатний член київської Громади, через переслідування 1879 року змушений був надовго виїхати за кордон. З 1887 р. оселився у Парижі, де вивчав (у Манувріє, Топінара, Ерве, Амі, Летурнра) антропологію, порівняльну етнографію і археологію. За працю Varations squelettiques du pied chez les Primates et chez les races humaines (1900) отримав премії Godar і Російської академії наук. В 1904–1906 рр. робив наукові екскурсії в Галичині, Буковині та Угорщині.
Федір Вовк залишив понад 200 наукових праць різними мовами. Вовк — член Російського географічного товариства в Петербурзі, Історичного й Антропологічного товариства в Парижі, активний популяризатор української культури в Європі. Науковець — один з перших дослідників палеолітичних пам'яток на території України. Вчений зібрав значний матеріал з етнографії українського народу. Він — автор праць «Антропологічні особливості українського народу», «Етнографічні особливості українського народу» (обидві 1916 року), в яких доводив, що українці — окремий слов'янський народ.
Науковий спадок
Федір Вовк зробив вагомий внесок в розвиток української антропології. Однак слід застерегти від некритичного сприйняття зібраних ним даних з фізичної антропології. Зауваживши величезну роботу проведену науковцем слід відмітити недостатню вибірку вимірювань, похибки інструментів тих часів, особливості наукової школи[1]. В будь якому разі на той час роботи Вовка були висококласними дослідженнями проведеними за останнім словом науки, котрі справили вплив на майбутне покоління українських вчених та розвиток і вдосконалення вітчизняної антропології загалом. Зокрема одним з товаришів Федіра Кіндратовича був Дмитро Михайлович Дяченко син котрого, Василь, разом з етнографом В. Наулко та іншими пізніше провів значно ширші та досконаліші дослідження котрі є актуальними й сьогодні.
- Аналіз праці В. Ф. Горленка “Нариси з історії української етнології”
- Бджільництво в Україні. Форми пасічництва в історичному розвитку.
- Великодні свята.
- Весільний обряд: структура, символіка.
- Весільні обряди на Поліссі. Локальна специфіка
- Вінчання у весільному обряді українців.
- Вірування в домовиків, відьом та інших демонологічних персонажів.
- Внесок Віктора Петрова в розвиток української етнології.
- Внесок Климентія Зіновіїва в етнографічну науку.
- Внесок М.Грушевського у розвиток української етнології.
- Волинь – етнографічний регіон України.
- Галицько-Волинський літопис як етнографічне джерело.
- Голодомор 1932 – 1933 років в Україні. Причини і наслідки.
- Городництво, садівництво і виноградарство.
- Григорій Новицький і його твір “Краткое описание о народе остяцком”.
- Громадський побут українців.
- Густинський літопис і його значення для етнографії.
- Державний кордон та етнічні межі України.
- Дівочі і парубочі громади в Україні.
- Діяльність Бориса Грінченка в галузі етнографії.
- Діяльність Етнографічної Комісії ВУАН.
- Діяльність Івана Франка в галузі етнографії.
- Діяльність М.Максимовича в галузі етнографії.
- Діяльність Миколи Сумцова в галузі етнології.
- Діяльність Південно-Західного відділу Російського Географічного Товариства.
- Діяльність Т.Шевченка в галузі етнографії.
- Дохристиянські вірування в святі Івана Купала.
- Етнічний склад населення України.
- Етнографічна діяльність В.Антоновича.
- Етнографічна програма Ф. Туманського.
- Етнографічний матеріал в «Повісті временних лет».
- Етнографічні групи (субєтноси) українців. Розселення, історія, особливості культури.
- Зачіски та головні убори українців.
- Збиральництво, мисливство і рибальство в Україні.
- Звичаї на свято Катерини та Андрія.
- Зелені свята в народному календарі.
- Землеробська техніка українців і основні злакові та городні культури.
- Зміна етнічних меж українців в історичному розвитку.
- Інтер’єр української хати.
- Кабінет «примітивної культури». Діяльність Катерини Грушевської.
- Календарна обрядовість українців: свята й обряди весняного циклу.
- Карпатський регіон: особливості культури гуцулів.
- Кобза і бандура в українській культурі.
- Козацькі літописи як етнологічне джерело.
- Колір і техніка в українській вишивці.
- Комплексний підхід до вивчення етногенезу. Використання етнографічних джерел.
- Концепції етногенезу українців.
- Космогонічні уявлення українців
- Культ пращурів в обрядах українців.
- Матеріальна культура українців: землеробські знаряддя праці в історичному розвитку.
- Методи в етнологічній науці.
- Народження дитини: вірування, забобони, обряди.
- Народна кулінарія: загальна характеристика, регіональні особливості.
- Народна медицина в системі традиційної культури.
- Народна хореографія.
- Народне мистецтво українців: загальна характеристика.
- Народні деревообробні промисли в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
- Народні ремесла в Україні: загальна характеристика.
- Наукове товариство ім. Т. Шевченка, його наукова діяльність у галузі етнографії
- Національні меншини в Україні – культурно-історичний розвиток.
- Національні меншини в Україні на сучасному етапі: чисельність, розміщення, правовий статус.
- Одяг Київщини.
- Осінні свята і звичаї українців.
- Основні напрями та наукові центри сучасної етнологічної науки.
- Павло Чубинський і його праці з етнографії.
- Писанкарство. Локальні особливості орнаментики і кольору.
- Південь України. Етнокультурна специфіка регіону в історичному розвитку.
- Поділля: етнографічні особливості матеріальної та духовної культури.
- Поховальна обрядовість українців.
- Початки вивчення українського фольклору в першій половині ХІХ ст..
- Праця В.Петрова “Етногенез слов’ян”. К., 1972.
- Праця Л.Залізняка “Від склавинів до української нації”.
- Праця М.Сумцова “Хлеб в обрядах и песнях”.
- Праця Хведора Вовка “Студії з української етнографії та антропології”.
- Різдвяні свята в Україні. Структура і регіональні особливості.
- Розвиток гончарства в Україні.
- Розвиток художнього ткацтва в Україні.
- Розподіл праці в традиційній українській сім’ї.
- Російське географічне товариство та вивчення етнографії України в 50-60-х роках ХІХ ст.
- Світоглядні уявлення українців про основні стихії: вода, вогонь, земля, вітер.
- Свята зимового календарного циклу.
- Свято Покрови в Україні.
- Середня Наддніпрянщина: особливості матеріальної та духовної культури.
- Скотарство в Україні.
- Слобожанщина: етнографічні особливості матеріальної і духовної культури.
- Становлення і розвиток української етнографії у другій половині ХІХ ст.
- Становлення української етнології у першій половині ХІХ сторіччя на Західноукраїнських землях.
- Структура передвесільної обрядовості. Форми сватання.
- Сучасні вірування у наврочування.
- Сучасні обряди українців у міському середовищі.
- Теорія господарсько-культурних типів та господарська діяльність українців.
- Типи українських поселень.
- Топографічний опис Харківського намісництва.
- Топографічний опис Чернігівського намісництва.
- Транспорт в традиційній культурі українців.
- Українська громада. Форми колективної взаємодопомоги.
- Українська етнологія в другій половині ХХ ст..
- Українське Полісся: етнографічна специфіка.
- Український народний одяг: основні комплекси в етнорегіонах України.
- Українські вірування у магічну силу рослин.
- Ф. Вовк - його внесок у розвиток світової та української етнології.
- Характеристика Синопсису 1674 р.
- Характеристика Трипільської культури. Погляди різних вчених.
- Харчування українців: способи зберігання продуктів і способи приготування.
- Холмщина і Підляшшя: етнографічні особливості матеріальної і духовної культури.
- Хореографічна школа В.Верховинця, В.Авраменка.
- Хутряний одяг і його особливості.
- Центри української художньої кераміки в кінці ХІХ – поч. ХХ ст.
- Чисельність українців в Україні та за її межами на кінець ХХ сторіччя.
