Форм укр. одягу відбув. протягом багатьох століть, основні елементи мають давньслов’янське походження і беруть походження з культури слов’ян і Русі. Одяг населення Правобережжя зазан. впливу литовського та поль. Лівобер.рос. культ.. Настійк. щодо збер. традицій був одяг сел. населення. 19 ст. на укр. збер. трад. вбрання сформ. в ансамбль комплекс- сртій. Ансамбль вибуд. за принципом пошарового накладання вбрання ( натільне, поясне , плечове, верхнє, прикраси + головний убір та ін.)Наддніпр.чол. стрій: вишита біла сорочка, заправл в шир штани, біла або коричнева свтика –чумарка, каптанки , кожух , шапка з смуха, бриль, чоботи та ін. Жін. - сорочка, плахта, запаска, юбки, свити, кожухи, намітки та хустки, чоботи прикрашені або без них, тільки тут бавовняні спідниці прикрашені. Слобожанщина : багато спільн. з Наддніпр. ( Полт.) Чол.: чорні чоботи, кожух, яскраво тканий пояс, полтавська вишиванка, свити , кожухи + елементи російського вбрання особливо в 19 ст.( сарафани, кашкети ,фабричні товари)Жін: подол сорочки оздобл мереживом, парчова або сатинова корсетка(перев. жовто- червона)Причорном ., Приаз .: взуття чоботи, в степу: постоли, штани полотняні, сорочки з розрізом посеред грудей, у жінок клітчаста плахта, сорочка( херсонська, миколаївська). На Одещині пальто, кутанка коротка, бурнуш та кожухи. Полісся: своєрідний колорит перевага білого кольору, червоний і чорний, Сорочку чол. Носили поверх штанів , підпер. поясом і під заправляли.Пояси парубочі- зелені; чоловічі чорні та білі. На ноги постоли в свято чоботи, смушеву шапку, влітку капелюх.Жінки: полотняне вбрання. На зах. Поліссі- фартух і спідниця з сірого полотна.В 19 ст поясний одяг включав: плахту, безрукавки. Волинь- спільні риси з Поліссям .Чол.- сорочка на випуск, чорні або сині штани, свити та кожухи.Жін- сукняні плахти, високі шапки, кашкети, капелюхи. Р-ни що межув. с Поділ.- сорочку вбирали в шатни, свитка .
