Петро II став іграшкою в руках партій.За його правління тон у Верховній таємній раді задавали Долгорукі, поступово витісняючи колишніх прихильників Петра І з вищих державних органів і замінюючи їх членами власної сім’ї. До важливих заходів, здійснених за Петра II з ініціативи Остермана, належить організація комісії з комерції наприкінці 1727 р., яка започаткувала декілька важливих реформ у митній, грошовій та кредитній справах. Прогрес було досягнуто і в розвиткові поштової справи, зокрема поштового сполучення між Москвою та Києвом. До найважливіших зовнішньополітичних подій за Петра II належить остаточне запобігання воєнній небезпеці на Балтиці, яка виникла внаслідок дій герцога Карла Фрідріха Голштейн-Готторпського та його міністра Фрідріха Хеннінга, графа Бассевицького, у зв’язку з домаганням дома Готторпського на анексований Данією Шлезвіг. Відносини з Китаєм також були поліпшені внаслідок укладення Кяхтінського договору про кордони і торгівлю, підписаного 21 жовтня (1) листопада 1727 р. Анна Іоаннівна мала найменше прав на російський престол. “Верховники” висунули її кандидатуру, тому що вона погодилася на обмеження влади. Умови («кондиції»), на яких Анні пропонувалося прийняти владу, були такі:без згоди ВТР не оголошувати війни і не укладати миру;не запроваджувати нових податків і не затверджувати бюджету;не надавати чини, вищі за полковника, і відповідні чини в цивільній службі;не робити призначень на придворні посади;без суду не віднімати життя, честі й маєтків у шляхетства, не дарувати нікому вотчини;нова імператриця зобов’язувалася не одружуватися, не призначати спадкоємця престолу;вона мала зберегти ВТР у складі восьми членів;гвардія і армія вилучалися з-під контролю імператриці й мали перебувати під командуванням ВТР- “кондиції” означали обмеження самодержавної влади в найважливіших питаннях внутрішньої та зовнішньої політики. +Біронівщина(зосередження верховної влади в руках жменьки німців, заступництво їх імператрицею, терор у ставленні до аристо¬кратичних родів і церковних ієрархів, грабунок казни, торговельна політика, яка завдала збитків державним інтересам, промахи дипломатії, Белградський мирний договір, що не відповідав втратам матеріальних і людських ресурсів) Єлизавета Петрівна — російська імператриця (1741—1762), дочка Петра І. Ліквідувала біронівщину і відновила у Росії систему державного управління часів свого батька, сприяла зміцненню Російської імперії і розширенню приві¬леїв дворянства. Під час її правління знову почав працювати Сенат (1741), відновили свою роботу колегії, прокуратура, міські магістрати. Було скасовано смертну кару, зменшено штати і звужено сферу діяльності Таємної канцелярії.Під впливом фаворита О.Г. Розумовського, з яким Єлизавета перебувала у морганатичному шлюбі, у 1744 р.За царювання Єлизавети Петрівни було скасовано обтяжливі для українців мита, дозволено вільну торгівлю між Малою і Великою Росією, з України виведено російські полки, відновлено вибори митрополита Київського. Функції зносин з Україною було передано з відання Сенату до Колегії закордонних справ Російської імперії.
