51. Поняття, види і функції цивільно-правової відповідальності
Відповідальність є одним із засобів впливу на учасників цивільних правовідносин, який визначається межами дозволеної та необхідної їх поведінки. Цивільно-правова відповідальність — це сукупність правовідносин, які виникають у зв’язку з покладанням на особу, винну у вчиненні правопорушення, негативних наслідків цього правопорушення, супроводжуваних осудом поводження правопорушника.
Залежно від підстав виникнення цивільних прав та обов’язків розрізняють договірну та недоговірну відповідальність.
Договірна відповідальність - це відповідальність за порушення існуючого між сторонами договірного зобов’язання, що становить додатковий до основного, вже існуючого, юридичний обов’язок. згідно з ч.І ст. 622 ЦК боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов’язання, не звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Недоговірна відповідальність - це відповідальність за порушення цивільних прав та обов’язків, що виникають не з договору, а з інших підстав (юридичних фактів).
Залежно від розміру цивільно-правова відповідальність може бути повною, обмеженою та кратною (збільшеною).
Повна відповідальність полягає у відшкодуванні (компенсації) шкоди, завданої правопорушенням у еквівалентному (рівному) розмірі. Зокрема, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. З ст. 22 ЦК).
Повна відповідальність проявляється і у компенсації моральної шкоди (ст. 23 ЦК).
Повна відповідальність при порушенні договірних зобов’язань включає також сплату неустойки (ст. 624 ЦК).
Обмежена відповідальність передбачає встановлення меж розміру збитків, які підлягають відшкодуванню.
Обмежена відповідальність може встановлюватися законом, договором або рішенням суду.
Цивільно-правова відповідальність може обмежуватися розміром фактичної шкоди, заподіяної майну, вартістю втраченого майна, розміром виключної неустойки.
Сутність кратної відповідальності полягає у обов’язку сплати збитків у більшому розмірі, ніж розмір завданої майнової шкоди.
При множинності суб’єктного складу у разі порушення зобов’язання має місце часткова або солідарна відповідальність. При цьому вид відповідальності залежить від її розподілу між співборжниками.
За загальним правилом відповідальность співборжників перед кредитором є частковою (ст. 540 ЦК), тобто окрема відповідальність кожного з них у певній частині, визначеної договором або законом. Солідарна відповідальність виникає лише у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
Солідарна відповідальність ґрунтується на принципі «один за всіх», що означає її нероздільність між солідарними боржниками (ст. 543 ЦК). Окремий різновид цивільно-правової відповідальності - відповідальність у порядку регресу, яка має місце при виконанні солідарного обов’язку одним із співборжників (статті 544, 1191 ЦК). За таких умов він набуває право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому власна сплачена частка боргу такої особи не враховується.
Цивільно-правова відповідальність, як і будь-який інший вид юридичної відповідальності, виконує регулятивну, превентивну (попереджувальна), репресивну (каральну), виховну або стимулюючу і компенсаторно-відновлювальну (компенсаційну) функції.
Основна функція цивільно-правової відповідальності (як і будь-якої юридичної відповідальності взагалі) — превентивна, що полягає в осуді винного правопорушника. Каральна функція, як уже зазначалося вище, полягає в негативних наслідках для заподіювача — у зменшенні його майнових благ (у визначених випадках — у негативних наслідках морального характеру). Каральний вплив відіграє визначену роль виховного характеру і спрямований на те, щоб попередити у майбутньому можливість правопорушення. Покарання є не що інше, як заходи самозахисту суспільства проти порушення умов його існування, якими б не були ці умови. Реалізація виховної або стимулюючої функції залежить від умов настання цивільно-правової відповідальності. Характерною і специфічної для цивільно-правової відповідальності (визнаною усіма) є компенсаторно-відновлювальна (компенсаційна) функція. Відповідно до ст. 1193 ЦК України, розмір відшкодування збитків може бути зменшений залежно від майнового становища громадянина, що заподіяв шкоду. Виховна функція діє також у випадку застосування цієї норми, компенсаційна ж — відступає на другий план.
