Відповідно до п. 3 ст. 40 СК шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
Визнання судом шлюбу, укладеного з порушенням встановлених законом вимог, дійсним називається санацією (оздоровленням) шлюбу.
Тобто мова йде про такі ситуації, коли:
а) особа, з якою уклали шлюб без її згоди, надалі таку згоду дає; або
б) коли особи, які уклали фіктивний шлюб, вирішили по-справжньому створити сім'ю.
Санованим вважається шлюб, який було укладено між усиновителем і усиновленою дитиною, між двоюрідним братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником або племінницею, з особою, яка не досягла шлюбного віку, в разі:
а) вагітності дружини; або
б) народження дитини (ст. 41 СК).
Санація шлюбу неможлива, якщо шлюб було укладено між близькими родичами, з недієздатною особою.
Вітчизняний законодавець не дає прямої відповіді, з якого часу шлюб, укладений з порушеним встановлених правил і визнаний судом дійсним, є санованим.
В юридичній літературі висловлюються дві протилежні точки зору з цього приводу. Одні фахівці вважають, що шлюб визнається дійсним з моменту його укладання (винятком є реєстрація шлюбу з особою, яка не розірвала попередній шлюб). У такому разі шлюб буде дійсним з моменту припинення попереднього. На думку інших, суд може прийняти рішення щодо дійсності шлюбу лише з того часу, коли обставини, що були перешкодою для укладання шлюбу, відпали.
