Існували деякі розбіжності у поглядах «братчиків» - так Костомаров на перше місце висував ідею єдності та братерства слов'ян, Куліш - питання розвитку української культури, Шевченко вважав, що передусім треба визволити народ з кріпацтва, а Україну - з політичної неволі. Крім того, більшість виступала за поступовий (еволюційний) характер дій, а Шевченко і Гулак - за революційні перетворення.