пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

6. Проекти вирішення селянського питання у першій чверті ХІХ ст.

20 лютого 1803 р. був видан указ про вільних хліборобі. Він передбачаів звільнення кріпосни селян на волю за викуп с землею цілими поселеннями або окремими сім'ями за взаємним бажанням з поміщиком. Але і раніше поміщики могли відпускати селян за викуп. Вільні хлібороби не виходили з статусу податного стану: вони сплачували подушну подать, несли інші державні грошові і натуральні повинності, включаючи рекрутство. Ціна викупу однієї особи чол. роду складала біля 400 руб. асигнаціями. Зазвичай, отримавші свободу не мали змогу викупитися відразу, і домовленості про свободу носили кабальний характер:  розстрочка викупу за великі відсотки, відпрацювання. В перше десятиріччя царювання Олександра були видані укази, які були направлені на обмеження поміщицького свавілля і пом'якшення кріпосного права, але всі вони носили палліативний характер. В 1804-1805 рр. був проведений перший етап агрораної реформи в Латвії і Естонії. Особливої уваги заслуговує проект Сперанського: створювалася Волостна дума, до якої обиралися представники від усіх власників нерухомого майна, а також від казенних селян – з розрахунком 1 людина від 500 осіб чол. полу. Громадянські права надавалися всьому населенню, політичні – лише тим, хто володів нерухомим майном. Він розділив населення за наступними станами: 1) дворяни як власники нерухомого майна, 2) середній стан ( купці, міщани, державні селяни) 3) народ працюючий ( поміщицькі селяни,  домашні слуги, ремісники, інший робочий люд). Він допускав перехід від нищого стану у вищий шляхом придбання нерухомого майна, вислуги років на воєнній або громадянській службі. В 1818 р. Олександр І дав 12 чиновникам таємні доручення розробити проекти відміни кріпостного  права. З проектами рішення виступили П. Д. Кисельов, Н.Сс. Мордвінов, В.Н, Каранзін, П.А. Вяземський, Н.Г. Рєпнін. х проети об'єднував принцип поступового звільнення селян, яке не притісняло економічні інтереси поміщиків. Проект Аракчеєва передбачав поетапний викуп поміщицьких селян казною. Поміщики отримували за звільненх людей з казни гроші, які, могли б позбавити їх від боргів і налагодити господарство. Селяни звільнялися із землею, але їм надавалися лише по 2 десятини на душу, на умовах аренди, хоча в майбутньому вони могли придбати землю у власність.

В Руській Правді Пестель при вирішення аграрного питання виходив з 2 передумов: земля є загальним надбанням, з якого кожен громадянин має право отримати земельний наділ, але визнавалася і приватна власність на землю. Поділення земельного фонду на 2 частини: землю суспільні і приватну. Суспільна земля передавала в розпорядження волостнй громаді. Кожен громадянин мав бути приписаний до конкретної волості. Ця земля не могла бути продана, закладена, надавалася у безоплатне користування кожному, хто бажав займатися сільським господарством. До цього фонду входили усі казенні і монастирські землі. Передбачалася часткова  конфіскація землі у крупних поміщиків-землевласників ( якщо більше 10 тис десятин – половина забиралася без винагороди , від 5 до 10 – половина або за грошову компенсацію, або за надання такої ділянки в іншому місті. Приватні землі знаходилися у вільному товарному обігу.

В Конституції Мурайова також ліквідувалося кріпосне право. Однак поміщицьке землеволодіння залишалося недоторканим.  Першопочатково Муравйов передбачав звільнити селян зовсім без землі, алише  в останньому варіанті передбачав надати колишнім поміщицьким селянам їх садиби по 2 десятини на двір. Державні і удільні селяни, а також воєнні поселенці отримували усю надільну землю в т.ч. і селянська надільна мала бути приватною власністю їх власників.


20.06.2018; 12:34
хиты: 68
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь