Сімя — найважливіша форма організації життя людей. Людина народжується у сімї як особистість, вчиться мистецтву людських стосунків на різних рівнях буття і різних сферах діяльності, готується до майутньої ролі чоловіка ао дружини, батька або матері тощо. Стосунки в сімї готують молодь до різноманітних складних і суперечливих соціальних стосунків. Водночас, суспільні зміни спричиняють зміну і сімї — її форми, структури, впливають на осоливості сімейних стосунків. Це дало підстави для твердження про сімю як мікросоціум мале суспільство, що засвідчує нерозривну єдність сімї і суспільства.
Сім'я — мала соціальна група, яка існує на основі шлюбних зв'язків, кровної спорідненості або всиновлення, характеризується спільним проживанням її членів та їхньою спільною відповідальністю за виконання притаманних їй різноманітних функцій.
Сім'я, як мала група, є вихідною в соціальній структурі суспільства, бо саме в ній і через неї здійснюється включення індивіда у свідоме суспільне життя, у ній він формується і в ній прагне знайти духовну й матеріальну підтримку. Сім'я існує з найдавніших часів і до наших днів. Стійкість цієї соціальної групи ґрунтується на одвічній потребі людини у безпосередньому відтворенні життя, вихованні дітей, догляді за старими батьками. Сім'я — це відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми. Сім'я засновується, як правило, на шлюбних відносинах між чоловіком та жінкою, які укладаються згідно з чинним законодавством. У сім'ї стосунки, зумовлені статевими відмінностями та потребами, виявляються у вигляді морально-психологічних відносин.
Більшість дослідників вважає, що сімя як історичне явище в своєму розвитку пройшла кілька етапів, форм. Їй передував період проміскуїтету — стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві полігамія, яку інколи ще називають стадією зоологічного індивідуалізму.
Первинною формою сімї вважають кровоспоріднену, яка складалася із кровних родичів — батьків і дітей, між якими були заборонені статтеві звязки.
Наступним етапом була групова сімя в ендогамному між особами однієї суспільної групи і екзогамному шлюб у межах однієї родової групи був забороненийваріантах, де заборонялися статеві стосунки не тільки між батьками і дітьми, але й між братами і сестрами. Родовід визначався материнською лінією.
Подальший її розвиток репрезентує парна сімя, де вже конкретно визначені чоловік та жінка обєднувалися на більш-менш тривалий термін їхнього життя. Родовід продовжувався по материнській лінії. Цей тип сімї ув нетривким, оскільки кожен з її основних членів міг продовжувати жити у своїй родинній групі.
Матеріальна перевага чоловіка, його майнова влада, право власності сприяло появі патріархальної сімї. Це була перша історична форма моногманої сімї, хоч моногамія стосувалась лише жінки, яка згідно з тогочасним правом була повністю підпорядкована волі чоловіка, стаючи насамперед знаряддям дітонародження.
Згодом церква освятила шлюб — визнану суспілством форму взаємин між чоловіком і жінкою та їхніми дітьми, наголосивши на елементах рівності його субєктів.
Основними суспільними функціями сімї є:
- репродуктивна дітонародження, повязана з відтворенням соі подібних, тобто населення країни
- виховна, яка повязана з батькывською та метринською любовю, через яку дитина набуває суспільно значущих якостей особи
- господарсько-побутова економіна, повязана із заезщпеченням матеріального доробуту сімї
- рекреативна, що полягає у забезпеченні відтворення фізично-психічних, духовних сил людини.
