Однак для конкретної людини найголовнішим є усвідом лення того, що суспільство — це Ті (людини) природно-духовне буття, її існування в предметно-соціальному се редовищі. Саме такий вимір суспільства найяскравіше де монструють поняття "суспільне", "соціальне", "соціум".
Суспільне — це реальність відносин, які створені людь ми в суспільстві.
Ця реальність виникає природно, об'єктивно, незалежно від волі і свідомості окремого індивіда. Люди з необхідністю вступають у низку економічних, політичних, культурних, релігійних та інших відносин, бо природно прагнуть задо вольнити свої основні інстинкти, природно посіяний інтерес і природно окреслені потреби. Зазвичай, наприклад, під су спільно-економічним процесом розуміється вся та низка від носин між людьми, яка виникає у зв'язку з тим, що люди природно хочуть їсти, пити, одягатись, мати житло тощо.
Поряд із природним у суспільному процесі існує нероз ривно пов'язане з ним соціальне.
Соціальне — це реальність відносин, які створені осо бистостями в суспільстві.
Реальність соціального виникає завдяки соціалізації лю дини. Тобто природний процес розвитку людини набуває у системі суспільних відносин свого вищого рівня — соціаль ного. Людина в натуральний процес відносин починає вно сити корективи особистого плану. Соціальне — те штучне, чим людина намагається виділитись у середовищі собі подіб них. Соціальним, наприклад, є не тільки прагнення влади людиною, а й одночасно те, якої і чиєї влади прагне вона чи спільнота, до якої людина належить. А в наведеному вище прикладі стосовно суспільно-економічного соціально-еконо мічне — це не тільки те, що людина хоче їсти, пити, одяга тись тощо, а й насамперед, що їсти-пити, як і для кого одяга тись, яке мати житло і т. ін.
Таким чином, поняття "суспільне" і "соціальне" показу ють, що суспільство обов'язково трансформується у своєму розвитку в певну форму свого соціального існування, що й позначається поняттям "соціум".
Отже, соціум — це соціалізоване суспільство.
Сутність соціалізації того чи іншого суспільства показує, наскільки те, що створили люди як особистості, відповідає їхній дійсній природі, споконвічно зорієнтованій на гума нізм, гармонію людини і природи, прогрес людини і людства.
