Поліструктурність передбачає різноманітний характер поєднання її елементів різного типу відносинами. Це означає що в одній системі має місце поєднання декількох структур.
Структура мови — будова мови в її ієрархічній співвіднесеності, за якою одиниці нижчих рівнів використовуються для будови одиниць вищого рівня. Конкретно ця співвіднесеність виявляється у мовному потоці, в послідовному розташуванні мовних одиниць: на базі звуків утворюються частини слова — префікси, корені, інфікси, суфікси, флексії, з яких у свою чергу складаються слова, а з них — речення.
Структура мови – спосіб організації мовної сис-ми, це відношення і зв’язки між ел-тами мови.
Основні системи:
- семантична (+ морфологічна і лексико-семантична підсистеми), фонетична, синтаксична
Проміжні системи: морфонологічна, фразеологічна
Супровідні системи: графічна, кінетична
А. Білецький виділяє у мові:
- анасистема (загальна мовна сис-ма, тобто мова)
- ендосис-ма (внутр. сис-ми анасис-ми: фонет., семант., синтакс.)
- гіпосис-ма (підсис-ми ендосис-ми: фонематична, просодична, силабічна, морфолог., лекс.)
- діасис-ми (проміжні сис-ми, що не мають власної одиниці: морфонологічна, фразеол.)
Типи відношень у структурі мови
Між структурними одиницями мови існують відношення:парадигматичні, синтагматичні, асоціативні, ієрархічні
Парадигматичні відношення — це ті відношення, що об'єднують одиниці мови одного рівня в групи, розряди і категорії. Наявність у системі мови парадигматичних рядів дозволяє мовцям у мовленні залежно від наміру сформулювати думку, яку вони прагнуть передати, вибрати той чи інший член цього ряд (фонетичного, словесного, морфологічного чи синтаксичного), який відповідає задуму.
Синтагматичні відношення — лінійні відношення в системі мови, об'єднують одиниці мови в їх одночасній послідовності; відношення всередині однієї синтагми.
Асоціативні відношення виникають на основі збігів у часі уявлень (образів) і явищ дійсності. Розрізняють 3 типи асоціацій: за суміжністю, за подібністю, за контрастом.
