Термін "матерія" має латинське походження (лат. речовина). У широкому значенні — це субстанція, найглибша сутність світу, його фундамент. Згідно з матеріалістичною філософією, крім матерії в її різноманітних видах та формах, у світі нічого не існує.
У вузькому розумінні матерія — це об'єктивна реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості і відображається органами чуття. З її змісту вилучається все, що є продуктом діяльності психіки людини. Матерія розглядається як протилежність свідомості. З гносеологічного погляду так чинити можна, тому що в самій свідомості не існує, наприклад, ланів чи лісів, на які спрямовані органи чуття людини. У ній немає нічого речовинно-субстратного від цих об'єктів споглядання. У свідомості містяться лише ідеальні образи, копії ланів і лісів, завдяки чому фахівець може осмислено діяти, творити. Поняття матерії — це найширша абстракція, категорія. Тому матерію взагалі неможливо бачити, сприймати дотиком, нюхати, пробувати на смак і т. ін. Те, що сприймають органи чуття людини, є певним видом матерії. Матерія не тотожна жодній з речей, хоча всі вони входять до її структури, а іноді, на рівні буденної свідомості, саме так і сприймаються.Отже, головною ознакою матерії є те, що вона — об'єктивна реальність, яка існує незалежно від свідомості.
Із сучасного уявлення про сутність і зміст матерії випливають її основні властивості: об'єктивність, вічність, нестворенність, багатоякісність, системність, структурність, самоорганізація, взаємодія, відображення та ін.
Якісна нескінченність матеріального світу полягає в невичерпності форм і видів предметної реалізації матерії. Наука відкрила і ще відкриє багато нового, дивовижного в структурі матерії, але вже сьогодні достовірно відомо, що матерія дискретна.
На засадах генетичного принципу у філософії виокремлюють неживу (неорганічну), живу (органічну) та соціально організовану (соціум) матерію. Кожен з рівнів має підрівні.
Світ єдиний тому, що матеріальні об'єкти складаються з одних хімічних елементів. Цей аспект світу вивчають конкретні науки. Філософія ж констатує, що матеріальна субстанція не зводиться лише до предметності, існує ще й свідомість, але вона — властивість високоорганізованої матерії. Тому матерія не залежна від волі і свідомості людини.
Виявом єдності світу є також єдність його законів. Оскільки субстанція дискретна, то між її елементами є зв'язки, діють закони. Світ єдиний і тому, що всі його елементи підпорядковуються одним всезагальним законам і закономірностям, наприклад, закону всесвітнього тяжіння, закону взаємозв'язку маси і енергії тощо. Матерія — це і єдина сутність світу, і його різноманітне предметне існування.
Важливою властивістю матерії є її самоорганізація.
Самоорганізація — процес, унаслідок якого створюється, відтворюється чи удосконалюється організація складної динамічної системи. Такі процеси відбуваються завдяки перебудові наявних та виникненню нових зв'язків між елементами відкритих систем. Саме ці системи утворюють той світ" в якому ми живемо. Процеси, що відбуваються в них, мають природний, спонтанний характер. Протікаючи в умовах взаэмодії з навколишнім середовищем, вони відносно автономні, незалежні від нього. Причому зміни в таких системах неперервні і відбуваються в певному напрямку: від хаосу до порядку.
Нарешті, ще одна властивість матерії — її незнищенність. Досліджуючи фундамент матерії, сучасна фізика відкрила всезагальне перетворення матеріальних об'єктів. Перетворення механічного руху внаслідок тертя приводить до нагромадження внутрішньої енергії тіла, до посилення теплового руху його молекул. Тепловий рух, у свою чергу, може перетворитися на випромінювання. Закон збереження і перетворення енергії наголошує: які б процеси перетворення не здійснювалися у світі, загальна кількість маси і енергії залишається незмінною. Будь-який матеріальний об'єкт існує лише у зв'язку з іншими і через них пов'язаний з усім світом.
Властивості незнищенності і нестворенності матерії мають велике методологічне значення. Враховуючи їх, наука відкрила закони збереження маси, енергії, заряду, парності та ін., які дали змогу глибше і повніше зрозуміти процеси, що відбуваються в різних сферах природи. Вопи е також знаряддям критики помилкових поглядів на сутність і структуру світу, його глибинні підвалини. Тому розуміння матеріальної єдності світу все ґрунтовніше проникає і в сучасне природознавство, і в науки про людину та суспільство. Воно свідчить про те, що в основі всієї різноманітності наявних речей, явищ та процесів є рух матерії.
