І. Ансофф у своїй книзі «Стратегічне управління» розглядає управління як діяльність, спрямовану на вирішення проблем, яку також можна розглядати як складний інформаційний процес. Роль керівника він характеризує таким ланцюгом дій:
1. Формування цілей для даної стратегічної зони господарювання (СЗГ). СЗГ - окремий сегмент оточення, на який фірма має (або хоче отримати) вихід.
2. Виявлення проблем та можливих варіантів їх вирішення як всередині даної СЗГ, так і ззовні її. (Тут мається на увазі вияв теперішніх та майбутніх можливих відхилень від прийнятого курсу, а також теперішніх та майбутніх перспектив ускладнення цілей).
3. Аналіз проблем, сприятливих можливостей для розвитку та їх впливу на діяльність фірми.
4. Розробка підходів до вирішення проблем і вибору варіантів.
5. Аналіз можливих наслідків діяльності, що планується.
6. Вибір кращої альтернативи.
7. Програмування й розробка бюджету обраної альтернативи.
8. Керівництво здійсненням програм, включаючи комунікації та мотивацію.
9. Оцінка ступеня досягнення цілей.
10. Відстеження важливих тенденцій та можливих збоїв як у діяльності фірми, так і в її оточенні.
11. Повторення декількох або всіх перелічених етапів.
