В сучасних наукових підходах до делегування повноважень розрізняють 2 види повноважень:
- лінійні повноваження;
- штабні повноваження.
Лінійні повноваження - це повноваження, передані безпосередньо від начальника до підлеглого і далі іншому підлеглому.
Лінійні повноваження виражають існуючу в організації систему владних відносин між керівництвом і підлеглими.
Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління
організації, що має назву ланцюжок команд.
Штабні повноваження - це право радити чи допомагати керівникам, наділеним лінійними повноваженнями, а також штабному персоналу.
Рекомендаційні повноваження штабного апарату є найбільш обмеженими і зводяться в основному до консультування лінійного керівництва.
Введення процедури обов'язкового узгодження забезпечує розширення рекомендаційних повноважень і зобов'язує лінійне керівництво погоджувати визначене коло рішень зі штабним апаратом.
Рівнобіжні повноваження являють собою подальше розширення штабних повноважень і включають право відхиляти визначені рішення лінійного керівництва.
Функціональні повноваження означають представлення штабному апарату прав як пропонувати, так і забороняти визначені дії в межах своєї компетенції.
Необхідність реалізації штабних функцій і повноважень обумовила формування спеціального штабного апарату в організаціях.
Виділяють наступні основні різновиди адміністративного апарату:
- консультативний апарат;
- обслуговуючий апарат;
- особистий апарат.
Консультативний апарат формується на тимчасовій чи постійній основі з фахівців визначеного профілю, в обов'язки якого входить консультування лінійного посібника з проблем, що вимагають спеціальної підготовки (правові проблеми, новітня чи спеціальна технологія, навчання і підвищення кваліфікації персоналу й ін.).
Обслуговуючий апарат поряд з консультативними функціями виконує обслуговуючі функції. До найбільш типових галузей, у яких знаходить застосування обслуговуючий апарат, відносяться маркетингові дослідження, фінансування, планування, матеріально-технічне постачання й ін.
Особистий апарат - це різновид обслуговуючого апарату, формованого із секретарів і помічників керівника. Хоча в організаціях співробітники особистого апарату не мають формальних повноважень, вони можуть мати велику владу.
Важливо усвідомити, що у великих організаціях адміністративний апарат може складатися з безлічі людей. У таких ситуаціях апарат являє собою підрозділ з більш ніж одним рівнем управління. Таким чином, сам штабний апарат має лінійну організацію і звичайний ланцюг команд у середині себе. Природно, менеджери в апаратній ієрархії мають лінійні повноваження стосовно своїх підлеглих, незалежно від характеру повноважень апарату стосовно організації в цілому.
Зосередимо увагу на визначення того, яка діяльність відноситься до лінійного, а яка до апаратно-штабного. Традиційно до лінійної діяльності відносяться виробнича, збутова і фінансова функції підприємства.
Під час організації взаємин між лінійними і штабними повноваженнями керівництво повинне вирішити: лінійним чи апаратним буде даний вид діяльності. Це рішення повинне ґрунтуватися на визначенні того, наскільки фундаментальним і безпосередним буде внесок цього виду діяльності в досягнення спільних цілей. Однак розглядати апаратно-штабну діяльність як несуттєву для досягнення цілей неприпустимо. Усі види діяльності повинні полегшувати досягнення цілей. Якщо який-небудь вид діяльності цьому не сприяє, його варто виключити, а не переводити в розряд апаратно-штабного. Таким чином, питання не в тім, чи мається внесок, а в тім, наскільки безпосередньо він відноситься до основної місії організації.
Лінійна діяльність у справжньому значенні слова — це та діяльність, що безпосередньо зв'язана зі створенням, фінансуванням і збутом товарів чи послуг, вироблених організацією. Апарат допомагає виконанню основних функцій, як кваліфікована медична сестра допомагає хірургу під час операції. Хірург, імовірно, зміг би врятувати життя пацієнта в екстреному випадку без допомоги медсестри, але ризик зменшується і робота виконується більш рівно завдяки її допомозі. З іншого боку, медсестра не може успішно виконати операцію - досягти мети організації — без хірурга.