|
Методи |
Прийоми |
|
• Слово вчителя (розповідь, пояснення) • Бесіди (евристичної бесіди); • Спостереження, аналізу мовних явищ (з лементами проблемного програмованого навчання, алгоритмізації); • Роботи з підручником; • Вправ |
• Спостереження над звуковим складом мови; • розрізнення звуків і букв, графічного зображення слова і його звукового складу; • виявлення структури складу і ритміки слова; • зіставлення звукової системи мови (голосних і приголосних звуків); • диференціювання звуків мови; • спостереження за різницею в артикуляції звуків мови, звуковим складом слів та їх вимовою; • тренування у вимови звуків, слів • розрізнення наголошених ненаголошених складів; • розрізнення буквених і небуквених орфограм, пунктограм • виразне читання текстів; • спостереження над інтонаційним оформленням текстів; • фонетичний розбір; • редагування слів, речень, текстів |
Орфоепічна культура мовлення виховується тим дидактичним матеріалом, який забезпечує тренування мовотворчого апарату учнів і забезпечує фізичний розвиток органів мовлення, усвідомлене використання фонологічних засобів вираження граматичних значень, оволодіння виражальними засобами фонологічних одиниць і розвиток навичок координування усного і писемного мовлення учнів.
Орфоепія стоїть поруч із графікою та орфографією. Основні прийоми: графічний та орфоепічний аналіз. Вивчення фонетики і графіки сприяє засвоєнню учнями норм усного і писемного мовлення. В цьому виражається її тісний зв"язок з орфографією. Поряд із засвоєнням відомостей з фонетики і графіки учні знайомляться з основними нормами української літературної вимови. Усне мовлення, як основний засіб спілкування людей, переважає над писемним, тому завдання вчитися — удосконалювати артикуляційні павички, інтонаційне оформлення усного мовлення школярів.
