Системою органів влади й управління рахувалася Верховна Рада УРСР. До її повноважень належало: прийняття Конституції УРСР, внесення до неї змін, затвердження державних планів економічного і соціального розвитку УРСР, державного бюджету і звітів про їх виконання, прийняття законів, призначення референдумів. Формою діяльності були сесії, які скликалися двічі на рік. Позачергова сесія мала скликатися Президією Верховної Ради. Сесія складалася із засідань постійних і інших комісій. Обирали Голову Верховної Ради та чотирьох його заступників.
Рада Міністрів Української РСР – Уряд Української РСР – вважався найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади. Склад : Голова Ради Міністрів, перші заступники і заступники Голови, міністрів і голів державних комітетів УРСР. Уряд був відповідальним перед Верховною Радою і їй підзвітний, а в період між сесіями був «правомочним вирішувати всі питання державного управління, віднесені до відання УРСР, оскільки вони не входять, згідно з Конституцією, до компетенції Верховної Ради Української РСР і Президії Верховної Ради УРСР». Повноваження: забезпечувала керівництво народним господарством і соціально-культурним будівництвом; здійснювала заходи щодо державної безпеки й обороноздатності країни; охорони соціалістичної власності і громадського порядку, прав і свобод громадян; здійснювала керівництво діяльністю виконавчих комітетів місцевих Рад.
Центральними органами державного управління були союзно-республіканські та республіканські міністерства і державні комітети та інші підпорядковані уряду відомства.
Місцеві Ради обиралися громадянами на основі загального рівного і прямого виборчого права на таємному голосування. Повноваження: керівництво на своїй території державним, господарським і соціально-культурним будівництвом; затвердження планів економічного і соціального розвитку, місцевого бюджету і звітів про їх виконання; здійснення керівництва підпорядкованими їм державними організаціями; забезпечення додержання законів, охорони державного і громадського порядку, прав громадян, сприяння зміцненню обороноздатності країни. Форми роботи: сесії, які скликалися не менше чотирьох разів на рік, а також обиралися постійні комісії з числа депутатів. Виконавчими і розпорядчими органами були виконавчі комітети, вони вирішували всі питання, віднесених до повноважень відповідних Рад: організовували виконання рішень Рад вищестоящих органів державної влади, наказів виборців; керували підпорядкованими їм органами управління.
