Після розпаду антського об’єднання на початку VII ст. у східних слов’ян починають формуватись нові політичні утворення. Племена дулібів (волинян) утворили в VII ст. на Волині, Верхньому Подністров’ї та у верхів’ях Західного Бугу державу волинян. Не менш успішно відбувалась етнічна консолідація праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї, де головну роль відігравали племена полян. Їх рання історія пов’язана з іменем легендарного Кия, а також його братів Щека, Хорива та сестри Либіді. Згідно з сказанннями, Кий начебто вчився в Константинополі, потім зробив спробу сісти на Дунаї, де заснував місце Києвець з дозволу візантійського імператору, але не втримався в ньому й повернувся на Дніпро, де й заснував Київ. Як би там не було, поляни проживали у вигідному геополітичному середовищі. Вони знаходились майже в центрі праукраїнської людності, на перехресті важливих торгівельних шляхів. Через їх землі здійснювались зв’язки між Сходом та Заходом, а в центрі їх володінь в V ст. було засновано столицю – Київ. До найперших племінних об'єднань належать полянське з осередком у Києві, дулібське і волинянське на території пізнішої Волинської землі.
Теорії походження державності східних слов’ян
- Норманська. Створена у ХVІІІ ст. російськими академіками німецького походження Г. Байєром, Г. Міллером та А. Шльоцером на підставі легенди Нестора-літописця. Вони стверджували, що Київську Русь створили варяги (нормани), оскільки слов’яни не здатні були самостійно зробити цього.
- Антинорманська. Її засновником був М. Ломоносов, серед прихильників цієї теорії є такі видатні українські історики, як м. Грушевський, М. Костомаров, М. Брайчевський. Вони заперечували норманську теорію і доводили, що утворення держави у слов’ян відбулося завдяки глибинним економічним, соціальним та політичним процесам в середовищі слов’янського суспільства.
- Торговельна. Її засновником був російський вчений В. Ключевський. Ця теорія є похідною від норманської. На думку прибічників цієї теорії торговий шлях між Скандинавією на півночі та Візантією на півдні (шлях «із варяг у греки»), освоєний скандинавськими купцями і воїнами, потребував об’єднання найближчих територій під однією владою, і саме це стимулювало утворення держави з центром в Києві.
- Болгарська. Ця теорія твердить, що Київ був заснований у VІ ст. вихідцями із Болгарії. Основоположники цієї теорії опирались на збірку давніх болгарських літописів, а також свідчення візантійського імператора Костянтина Порфірородного.
- Пантюркізму. В її основі лежить твердження деяких західних істориків і археологів про те, що першими засновниками Київської Русі були хозарські князі, однак можна сказати, що ця теорія не має нічого спільного з історичною дійсністю. “Заслуга” хазарів була лише в тому, що вони змушували слов’ян консолідувати сили на боротьбу з ними. Руська земля розвивалась і міцніла в боротьбі з Хазарськими нападами.