Запліднення – процес злиття двостатевих клітин,різних за своїми фізіологічними функціями,але подібних за природою. Тобто у цьому процесі беруть участь дві статті:чоловіча і жіноча. Чоловічі статеві клітини у покритонасінних рослин без джгутиків,їх називають сперміями,а жіночі – яйцеклітинами.
У нижчих рослин спостерігаються різні види статевого процесу: ізогамія (злиття однакових за розміром гамет), гетерогамія (злиття різних за розміром гамет), оогамія (запліднення рухливою дрібною чоловічою клітиною нерухливої і більшої за розміром жіночої), кон'югація та ін. У мохоподібних і папоротеподібних сперматозоїди, які розвиваються в антеридіях, рухаються у водному середовищі до архегонія, в якому і відбувається запліднення яйцеклітини. Вищим рослинам властива оогамія. У квіткових рослин заплідненню передує запилення. У покритонасінних відбувається так зване подвійне запліднення.Яйцеклітина знаходиться у зародковому мішку, який виникає всередині насінного зачатка. Спермії утворюються в пилкових зернах, при потраплянні пилку на приймочку маточки він проростає пилковою трубкою, яка проникає в зародковий мішок крізь отвір у покривах насінного зачатка (пилковхід). Два спермія по пилковій трубці потрапляють у зародковий мішок, відбувається запліднення — злиття чоловічої (спермія) та жіночої (яйцеклітини) статевих клітин. У квіткових рослин два спермії: один зливається з яйцеклітиною і утворюється зигота, другий — з центральною клітиною зародкового мішка. Таке запліднення отримало назву подвійного. Зигота дає початок зародку, а центральна клітина після злиття утворює вторинний ендосперм (запас поживних речовин). Відкрив подвійне запліднення професор Київського університету С. Г. Навашин.
Після запліднення утворюється насінина, яка містить зародок, ендосперм і вкрита шкіркою (утворилась із покривів насінного зачатка). Іноді замість ендосперму запасні поживні речовини відкладаються в сім’ядолях (горох, гарбуз) та інших частинах (щириця, кукіль). Стінки зав’язі перетворюються на оплодень.
Апоміксис – це відхилення від нормального статевого процесу,коли зародок і насіння розвиваються без запліднення. Існують такі категорії апоміксису:партеногенез,апогамія,апоспорія. Наведена класифікація базується на основі того,з яких компонентів насінного зачатка розвивається зародок. Якщо він утворюється з незаплідненої яйцеклітини,таке явище називають партеногенезом. Розвиток партеногенезу відбувається двома шляхами. В одних випадках зародок формується з галоїдної яйцеклітини(дурман,тютюн),в інших – з диплоїдної.
Явище апогамії характеризується тим ,що зародок насінини формується не за рахунок яйцеклітини. У цьому процесі беруть участь синергіди,антиподи,а також клітини ендосперму.(подорожник ланцетолистий,цибуля пахуча). Третій вид апоміксису апоспорія проявляється як особлива його форма,коли зародок розвивається поза гаметофітною фазою за рахунок диплоїдних клітин нуцелуса,халази або покривів насінного зачатка(цитрусові,розові). Розглядаючи весь процес розвитку апоміксису,можна характеризувати його як процес вегетативного розмноження,бо він відбувається без запліднення. У багатьох рослин апоміктичний шлях розвитку насіння став звичайним,і рослини добре пристосувалися до розмноження,заселяючи інколи великі території. Найбільш поширений апоміксис серед жовтецевих,обхідних,лілійних,злаків…
