Діаграма — (від грец. Διάγραμμα (diagramma) — зображення — рисунок, креслення) — графічне зображення, що наочно у вигляді певних геометричних фігур показує співвідношення між різними величинами, які порівнюються[1]. Одними з найвідоміших видів діаграм є графіки та гістограми. Через значне поширення графіків інші види діаграм, інколи, помилково називають графіками.
Основні типи діаграм
Діаграми в основному складаються з геометричних об'єктів (точок, ліній, фігур різних форм та кольорів) та домоміжних елементів (осей координат, умовних позначень, заголовків і т. д.). Також діаграми діляться на плоскі (двомірні) і просторові (трьохмірні або об'ємні). Порівняння і співставлення геометричних об'єктів на діаграмах може відбуватися в різних вимірах: по площі фігури або її висоті, по місцезнаходженню точок, по їх густині, по інтенсивності кольорі і т. д. Крім того дані можуть бути представлені в декартовій або полярній системі координат[2].
Розрізняють[3]HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0"[4]:
- Стовпчасті та лінійчасті діаграми —- застосовуються для спостереження змін в часі або за різних умов для невеликої кількість наборів даних.
- Графіки — використовуються для зображення трендів та функціональних залежностей. Будується за допомогою точок з'єднаних лініями або кривими вищих порядків.
- Секторні діаграми — для пропорційної залежності в певний момент часу.
- Діаграми Венна — для ілюстрації теоретико-множинних відношень.
- Гістограми — походить від стовпчастої діаграми[5]. Має вигляд стовпців без розривів між ними. Широко застосовується в статистиці для зображення дискретного розподілу частот.
- Діаграми з областями
- Точкові діаграми
- Біржові діаграми
- Поверхневі діаграми
- Кільцеві діаграми
- Бульбашкові діаграми
- Пелюсткові діаграми
- Картодіаграми — зазвичай використовується для географічних даних; також може бути використана для частин пристроїв або частин тіла людей та тварин[4].
Секторні діаграми (кругові) — доволі широко поширений спосіб графічного представлення структури статистичної сукупності, так як ідея цілого дуже наглядно виражається кругом, який представляє всю сукупність. Відносна величина кожного значення зображується у вигляді сектора кругу. Площа сектора відповідає вкладу даного значення в суму значень. Цей вид діаграми зручно використовувати, коли потрібно показати долю кожної величини в загальному об'ємі[2].
При побудові спочатку будують круг, а потім секторами пропорційно виділяються його окремі частини. Інколи необхідно зобразити сукупності одних і тих же даних в різні періоди, або в різних місцях (наприклад, голоси виборців, природні ресурси), тоді будують кілька секторних діаграм, при цьому площі круга зображаються пропорційно об'єму сукупності. Комп'ютерні засоби дозволяють зображати складніші у побудові секторні діаграми (наприклад, об'ємні)[3].
Гістограма — спосіб графічного представлення табличних даних у вигляді прямокутних стовпців без розривів між ними. Походить від стовпчастої діаграми[5]. Щоправда часто гістограмами називають всі види стовпцевих діаграм. Навіть в пакеті «Microsoft Office 2007» усі види стовпцевих діаграм знаходяться в меню «Гістограма»[2]. Широко застосовується в статистиці для зображення дискретного розподілу частот. Найдавніша стовпцева діаграма з'явилась в книзі шотландського політичного економіста Вільяма Плейфейра (William Playfair) «The Commercial and Political Atlas» (London 1786), яка демонструє показники імпорту та експорту Шотландії в сімнадцять країн в 1781 р. Хоча Плейфейр відносився до свого винаходу скептично, в наступні роки його було прийнято багатьма, зокрема Флорена Найтінґейл (Florence Nightingale), використав їх в 1859 р. для порівняння смертності в армії в мирний час із смертністю мирного населення, і даним шляхом переконав владу покращити умови гігієни в армії[5].
Пелюсткова діаграма
Пелюсткова діаграма подає числові значення як довжини відрізків, які виходять із центра діаграми під різними кутами. Кути між сусідніми відрізками однакові й визначаються кількістю відтворюваних значень: 360°/k, де k — кількість значень.