Організація роботи з науковою літературою.
Інформація є дорожчою від грошей. Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільо-вим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнан-ня. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставле-них завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково- технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% — від інтуїції. Інформація — це певні відомості про об'єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колек-тивів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, твер-джень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та перероб-ку. Отримання, поширення й використання інформації мають суттєвий вплив на розвиток науки.
Наукова інформація поширюється в часі і просторі за пев-ними каналами, засобами і методами.
Залежно від нагромадження, використання, призначення і сприйняття наукова інформація класифікується на:
технічна інформація — характеризує фізичні процеси в різних об'єктах при створенні продукції із вихідних компонентів;
економічна інформація—це відомості про економічний роз-виток суспільства і його ефективність;
соціальна інформація — відомості про людину, колектив і суспільство в цілому, як об'єкт дослідження.
Таким чином, науково-технічна інформація — це сукупність повних, точних відомостей про розвиток природи, суспільства і людини, зафіксованих у науковому документі.
Науковий документ є структурною одиницею інформацій-них ресурсів.
Методи пошуку і збору наукової інформації
Для проведення наукового дослідження потрібна як первин-на, так і вторинна інформація.
Первинна інформація — це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практич-ного досвіду.
Вторинна інформація — це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.
Етап збору і відбору інформації для проведення наукових досліджень є одним із ключових.
Організація його передбачає:
— визначення кола питань, що будуть вивчатись;
— хронологічні межі пошуку необхідної літератури;
— уточнення можливості використання літератури зарубіж-них авторів;—
уточнення джерел інформації (книги, статті, патентна літе-ратура, стандарти тощо);
— визначення ступеню відбору літератури — всю з даного питаннями, чи тільки окремі матеріали;
— участь в роботі тематичних семінарів і конференцій;
— особисті контакти із спеціалістами з даної проблеми;
— вивчення архівних документів, науково-технічних звітів;
— пошук інформації в Інтернеті.
Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціаль-них енциклопедіях, а також у списках літератури, які додаються до тематичних і оглядових робіт, що мають відношення до теми. В цьому випадку пошук інформації ведеться в антихронологічно- му порядку — від більш пізніших джерел до більш ранніх. Такий шлях пошуку швидше приводить до поставленої мети.
Важливим елементом творчої роботи є цілеспрямоване вивчення наукової літератури. Вміння працювати злітературою — складний творчий процес. Вивчення наукової літератури дозволяє:
виявити здобутки науки, її досягнення і недоліки;
визначити основні тенденції у поглядах фахівців па проблему, з огляду на те, що вже досягнуто в науці;
визначити актуальність і рівень вивченості проблеми;
допомагає вибрати напрям, аспекти дослідження;
забезпечує достовірність висновків і результатів науковця, зв'язок його концепції із загальним розвитком науки.
При роботі із літературою обов'язково слід робити виписки, анотації і конспекти, за допомогою яких виділяють найбільш цінну інформацію, стисло викладають зміст інформації в цілому.
Необхідно переглянути всі види джерел інформації, зміст яких пов'язаний з темою дослідження. До них належать матеріали, опубліковані в різних вітчизняних і іноземних виданнях, звіти науково- дослідної роботи, дисертації, офіційні документи.
Вивчення літератури з обраної теми слід починати з загальних робіт, щоб отримати уявлення про основні питання, а пізніше вже вести пошук нового матеріалу.
Роботу з літературою рекомендовано проводити поетапно:
загальне ознайомлення з матеріалом в цілому за його змістом;
швидкий перегляд усього змісту;
проробка в порядку послідовності розміщення матеріалу;
вибіркове читання будь-якої частини монографії, посібника дисертації, статті;
виписка матеріалу, що належить до теми і є цікавим;
критична оцінка записаного, його редагування, чистовий запис, як фрагмент тексту майбутньої роботи.
При вивченні літератури за обраною темою використовується не вся інформація, що міститься в ній, а лише та, яка має безпосереднє відношення до теми. Критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в роботі. Вивчаючи літературні джерела, слід ретельно стежити за оформленням виписок, щоб можна було ними користуватись у майбутньому. Частина отриманих даних не буде використовуватись в роботі, тому потрібен їх ретельний відбір та оцінка. Необхідно збирати тільки наукові факти, а не будь-які.
