Вибіркова сукупність – частина соціальних об'єктів генеральної сукупності, що виступають як безпосередні об'єкти вивчення в соціологічному дослідженні.
Репрезентативність – властивість вибіркової сукупності відтворювати параметри генеральної сукупності, значущі з погляду задач дослідження. Репрезентативність вибірки означає, що з деякою, наперед заданою або обчисленою погрішністю можна ототожнити встановлений на вибірковій сукупності розподіл ознак, що вивчаються, з їх дійсним розподілом в генеральній сукупності.
Одиниці спостереження – елементи сформованої вибіркової сукупності, що піддаються безпосередньому вивченню в дослідженні.
Одиниці відбору – елементи генеральної сукупності, відібраний на кожному етапі вибірки.
До емпіричних методів відносяться всі способи одержання нових наукових фактів. Це обсерваційні (спостереження, самоспостереження), діагностичні, праксиметричні та інші.
Експериментальні методи використовуються тоді, коли стоїть задача виявлення зв’язків та залежностей між явищами та процесами, що вивчаються.
Методи обробки даних представлені кількісними методами та методами якісного аналізу емпіричних результатів.
Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. До них відносяться: шкалування, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз та інші методи.
Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв.
Інтерпретаційні методи тісно пов’язані з організаційними, бо вони задають спосіб узагальнення та пояснення виявлених фактів та їх зв’язків.
Системно-структурний метод дослідження, як загальнонауковий, включає в себе: розгляд будь-яких об’єктів з точки зору складних утворень, які мають певну структуру і являються компонентами більш загальних систем; пізнання особливостей структури об’єкта; виявлення законів структурних відношень і зовнішніх зв’язків, формулювання цих законів не тільки в якісному, але й у кількісному вигляді, представлення їх у формі системи управління; знаходження системоутворюючих чинників, об’єктивних законів, які зумовлюють перехід від якостей елементів до якісно нових особливостей цілісної системи. Про системність процесів та явищ можна говорити лише за умови єдності їх внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Система не являється ізольованою, вона взаємодіє з іншими і за певних умов вони утворюють нові, більш складні системи.
Системний аналіз має загальний, міждисциплінарний характер і може відноситись до утворення, розвитку, функціонування, синтезу будь-яких систем. Він складається з наступних етапів:
-постановка задач, визначення об’єкта, мети дослідження, критеріїв для вивчення і управління об’єктом;
-аналіз об’єктів та процесів, які мають відношення до поставленої мети;
-створення математичної моделі досліджуваної системи;
-аналіз одержаної математичної моделі, формулювання висновків.
Методи дослідження можуть бути різними, в залежності від видів досліджень. Розглянемо лише деякі види досліджень, в т.ч. і економіко-географічні.
Пілотне дослідження - це попереднє дослідження, яке передує головному і організується з метою перевірки якості його підготовки. При цьому уточнюються гіпотеза, задачі, іноді формулюються нові гіпотези.
Панельне (повторне) дослідження - вивчення змін, які відбулися в об’єктах на протязі певного часу, що дозволяє здійснити причинний аналіз або аналіз впливу на ці об’єкти.
Лонгітюрні дослідження - це тривалі дослідження одних і тих же об’єктів, направлені на фіксацію і опис всіх етапів розвитку процесів, як правило, в педагогіці, соціології тощо.
Польові дослідження - дослідження в природних умовах, умовах повсякденного життя, опитування тощо.
Експериментальні дослідження бувають природно-наукові, лабораторні, експериментальні. Експеримент має етапи: констатуючий, творчий, корегувальний, контрольний.
Експеримент - це спеціально поставлений дослід у певних умовах, які створюють оптимальні умови для об’єкту дослідження, відповідно до задуму експерименту. Наприклад, педагогічний експеримент являється моделлю найбільш довершеного педагогічного процесу, в якому досягається максимальна ефективність. Звідси витікає друга специфічна особливість цього експерименту - створення експериментальної моделі, яка в процесі апробації має дати оптимальний результат. А вже наступний етап - це повторення експерименту в різних умовах, в апробації результатів в масовій практиці навчання та виховання.
Прогностичні методи в наукових дослідженнях представляють собою систему регулярних принципів, правил, вимог, які направляють пізнавальну діяльність суб’єкта на шляху до встановлення об’єктивної істини. Вони являються евристичними.
За ступенем формалізації прогностичні методи діляться на інтуїтивні і формалізовані, а по способу їх використання на сингулярні і комплексні.
Інтуїтивні методи пов’язані з застосуванням відповідного математичного апарату (кореляційний, регресивний аналізи, метод групового врахування аргументів, факторний аналіз, спектральний аналіз, математичні методи, варіаційні обчислення тощо).
Метод експертних оцінок дозволяє одержувати прогностичну інформацію на основі виявлення і спеціалізованої обробки думок спеціалістів, які входять в репрезентативну групу експертів. Можуть бути реалізовані у вигляді різних форм: усного і письмового опитування (анкетування, інтерв’ю), письмових висновків спеціалістів тощо.
Метод екстраполяції - це спосіб розповсюдження якихось закономірностей або тенденцій, які спостерігаються в певному часовому вимірі (базовий) на інший часовий вимір (прогнозний). Наприклад, в педагогіці метод екстраполяції може бути використаний під час складання навчальних програм, кваліфікаційних характеристик, аналізу успішності тощо.
Метод моделювання - це спосіб, при якому вивчаються не самі процеси та об’єкти, а їх моделі, а результати досліджень переносяться з моделі на об’єкт. Для побудови моделі від дослідника вимагається глибоке й усестороннє проникнення в сутність явищ, які прогнозуються, а також певний рівень математичних знань. Основні принципи моделювання: наочність, об’єктивність, визначеність.
