Методи і принципи наукового дослідження
Головними засобами науково-теоретичних досліджень виступають наукові методи, сукупність наукових понять тощо, які утворюють єдину систему.
Вибір методів дослідження має дуже важливе значення, визначаючи значний майбутній успіх дослідження. Існує велика кількість наукових методів: теоретичних, експериментальних, загальнонаукових та методів окремих галузей наук.
Методи наукової діяльності мають загальну онтологічну та гносеологічну основу, утворюючи деяку цілісність. Саме їхня єдність характеризує специфічність і цілісність пізнавальної діяльності в науці. Для здійснення ефективного дослідження в якій-небудь галузі наукового пізнання застосовують (використовують) одночасно взаємопов’язаний набір різноманітних методів. Звичайно, кожному самостійному науковому дослідженню притаманне своє різноманіття методів. При цьому, під поняттям “науковий метод” розуміють загальноприйняте уявлення про метод як систему правил, норм, які застосовують в дослідженні для вирішення поставлених задач та проблеми в цілому. Метод являє собою єдність загального, загальнонаукового та індивідуального і має дві сторони: істинність та конструктивність.
Все різноманіття методів можна умовно поділити на 4 рівні:
-емпіричний - спостереження, порівняння, вимірювання, співбесіда, тестування, опитування тощо;
-експериментально-теоретичний - експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, історичний, гіпотетичний, логічний і т.п.;
-теоретичний - абстрагування, формалізація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аксіоматика, узагальнення і т.п.;
-метатеоретичний - діалектичний, метод системного аналізу.
Існує багато видів класифікації методів, але умовно їх можна розділити на чотири великі групи: Організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні.
До емпіричних методів відносяться всі способи одержання нових наукових фактів. Це обсерваційні (спостереження, самоспостереження), діагностичні, праксиметричні та інші.
Експериментальні методи використовуються тоді, коли стоїть задача виявлення зв’язків та залежностей між явищами та процесами, що вивчаються.
Методи обробки даних представлені кількісними методами та методами якісного аналізу емпіричних результатів.
Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. До них відносяться: шкалування, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз та інші методи.
Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв.
Інтерпретаційні методи тісно пов’язані з організаційними, бо вони задають спосіб узагальнення та пояснення виявлених фактів та їх зв’язків.
Системно-структурний метод дослідження, як загальнонауковий, включає в себе: розгляд будь-яких об’єктів з точки зору складних утворень, які мають певну структуру і являються компонентами більш загальних систем; пізнання особливостей структури об’єкта; виявлення законів структурних відношень і зовнішніх зв’язків, формулювання цих законів не тільки в якісному, але й у кількісному вигляді, представлення їх у формі системи управління; знаходження системоутворюючих чинників, об’єктивних законів, які зумовлюють перехід від якостей елементів до якісно нових особливостей цілісної системи. Про системність процесів та явищ можна говорити лише за умови єдності їх внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Система не являється ізольованою, вона взаємодіє з іншими і за певних умов вони утворюють нові, більш складні системи.
Системний аналіз має загальний, міждисциплінарний характер і може відноситись до утворення, розвитку, функціонування, синтезу будь-яких систем. Він складається з наступних етапів:
-постановка задач, визначення об’єкта, мети дослідження, критеріїв для вивчення і управління об’єктом;
-аналіз об’єктів та процесів, які мають відношення до поставленої мети;
-створення математичної моделі досліджуваної системи;
-аналіз одержаної математичної моделі, формулювання висновків.
Методи дослідження можуть бути різними, в залежності від видів досліджень. Розглянемо лише деякі види досліджень, в т.ч. і економіко-географічні.
Пілотне дослідження - це попереднє дослідження, яке передує головному і організується з метою перевірки якості його підготовки. При цьому уточнюються гіпотеза, задачі, іноді формулюються нові гіпотези.
Панельне (повторне) дослідження - вивчення змін, які відбулися в об’єктах на протязі певного часу, що дозволяє здійснити причинний аналіз або аналіз впливу на ці об’єкти.
Лонгітюрні дослідження - це тривалі дослідження одних і тих же об’єктів, направлені на фіксацію і опис всіх етапів розвитку процесів, як правило, в педагогіці, соціології тощо.
Польові дослідження - дослідження в природних умовах, умовах повсякденного життя, опитування тощо.
Експериментальні дослідження бувають природно-наукові, лабораторні, експериментальні. Експеримент має етапи: констатуючий, творчий, корегувальний, контрольний.
Експеримент - це спеціально поставлений дослід у певних умовах, які створюють оптимальні умови для об’єкту дослідження, відповідно до задуму експерименту. Наприклад, педагогічний експеримент являється моделлю найбільш довершеного педагогічного процесу, в якому досягається максимальна ефективність. Звідси витікає друга специфічна особливість цього експерименту - створення експериментальної моделі, яка в процесі апробації має дати оптимальний результат. А вже наступний етап - це повторення експерименту в різних умовах, в апробації результатів в масовій практиці навчання та виховання.
Прогностичні методи в наукових дослідженнях представляють собою систему регулярних принципів, правил, вимог, які направляють пізнавальну діяльність суб’єкта на шляху до встановлення об’єктивної істини. Вони являються евристичними.
За ступенем формалізації прогностичні методи діляться на інтуїтивні і формалізовані, а по способу їх використання на сингулярні і комплексні.
Інтуїтивні методи пов’язані з застосуванням відповідного математичного апарату (кореляційний, регресивний аналізи, метод групового врахування аргументів, факторний аналіз, спектральний аналіз, математичні методи, варіаційні обчислення тощо).
Метод експертних оцінок дозволяє одержувати прогностичну інформацію на основі виявлення і спеціалізованої обробки думок спеціалістів, які входять в репрезентативну групу експертів. Можуть бути реалізовані у вигляді різних форм: усного і письмового опитування (анкетування, інтерв’ю), письмових висновків спеціалістів тощо.
Метод екстраполяції - це спосіб розповсюдження якихось закономірностей або тенденцій, які спостерігаються в певному часовому вимірі (базовий) на інший часовий вимір (прогнозний). Наприклад, в педагогіці метод екстраполяції може бути використаний під час складання навчальних програм, кваліфікаційних характеристик, аналізу успішності тощо.
Метод моделювання - це спосіб, при якому вивчаються не самі процеси та об’єкти, а їх моделі, а результати досліджень переносяться з моделі на об’єкт. Для побудови моделі від дослідника вимагається глибоке й усестороннє проникнення в сутність явищ, які прогнозуються, а також певний рівень математичних знань. Основні принципи моделювання: наочність, об’єктивність, визначеність.
Формулювання теми
Підготовчим етапом науково-дослідної роботи є вибір теми наукового дослідження. Тема науково-дослідної роботи може бути віднесена до певного наукового напрямку або до наукової проблеми.
Під науковим напрямком розуміють сферу наукових досліджень наукового колективу, присвячених вирішенню будь-яких великих, фундаментальних теоретичних і експериментальних завдань у певній галузі науки.
Структурними одиницями напрямку є комплексні проблеми, проблеми, теми і питання. Комплексна проблема містить у собі кілька проблем.
Тема - це наукове завдання, що охоплює певну сферу наукового дослідження. Вона базується на численних дослідницьких питаннях. Під науковими питаннями розуміють більш дрібні наукові завдання, що стосуються конкретної сфери наукового дослідження.
Теми можуть бути теоретичними, практичними й змішаними. Теоретичні теми розробляються переважно з використанням літературних джерел. Практичні теми розробляються на основі вивчення, узагальнення й аналізу фактів. Змішані теми поєднують у собі теоретичний і практичний аспекти дослідження.
При розробленні теми або питання висувається конкретне завдання в дослідженні - розробити нову конструкцію, прогресивну технологію, нову методику й т.д.
Вибір тем передбачає ретельне ознайомлення з вітчизняними й закордонними джерелами даної й суміжної спеціальностей.
