Остаточне формулювання теми, мети та гіпотези здійснюється у процесі виконання другого укрупненого етапу наукової праці - огляду стану розробки питання дослідження. На цьому етапі важливо усвідомлювати і необхідність чітких визначень і формулювань теми, мети, гіпотези та завдань, від яких залежить увесь подальший хід дослідження. Розпливчастість і некоректність формулювань зазначених атрибутів ускладнюють формування загальної структури наукових процедур і операцій започаткованого дослідження та можуть стати джерелом багатьох непорозумінь і серйозних недоліків завершеної роботи.
Як відомо [6:53], більшість дослідників вважають, що вірно поставлена мета на 70% забезпечує запоруку успіху будь-якої наукової праці. За існуючими методологічними вимогами визначення теми, об'єкта й мети дослідження має відбуватися по своїй суті як єдиний нерозривний процес. Тому зрозуміло, що правила та порядок формулювання проблеми, теми, мети й гіпотези дослідження доцільно розглядати сумісно.
Під час такого розгляду (рис. 25) неважко переконатися, що для формулювання всіх зазначених атрибутів наукової роботи використовуються лише чотири ортодоксальних смислових елементи [11]: 1- суспільна корисність кінцевого результату дослідження, 2 - конкретна користь кінцевого результату, 3 - об'єкт дослідження, 4 - предмет (або предмети) дослідження.
Очевидна з рис. 25 наявність співпадаючих структурних елементів у формулюванні проблеми, теми, мети та гіпотези, з одного боку, підкреслює методологічну єдність цих найбільш важливих інструментів і атрибутів наукової праці, з іншого, що цілком природно, викликає певну складність їхнього вербального викладу. Ця складність, з якою стикається дослідник пов'язана зі специфікою механізму опосередкування змісту зазначених їхнього вербального викладу. Ця складність, із якою стикається дослідник, пов'язана зі специфікою механізму опосередкування змісту зазначених атрибутів, оскільки він базується на ортодоксальній логіці підпорядкування та взаємодії структурних смислових елементів, що входять до їхніх формулювань.
З'ясування ортодоксальної алгоритмічної логіки формування змісту проблеми, теми, мети та гіпотези дослідження доцільно здійснювати шляхом аналізу послідовності процедур процесів їхнього формулювання, відображених схематично на рис. 25. Для цього, насамперед, розкриємо сутність таких зображених на схемі елементів.
1. Кінцевий результат віддзеркалює очікуваний від виконання дослідження позитивний ефект, що формується з двох частин: а) перша частина у вигляді суспільної корисності, віднесеної до об'єкта дослідження: б) друга - у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета (чи предметів) дослідження.
2. Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, що на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини (суб'єкта) як соціальної істоти.
3. Предмет дослідження є елементом об'єкта дослідження, що включає сукупність властивостей, сторін і відносин об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі наукового пізнання з визначеною метою й у конкретних умовах.
4. Шлях досягнення кінцевого результату складається з гіпотетичного (можливого) вказування шляху чи методу впливу на предмет дослідження дня досягнення конкретної користі, яка забезпечує одержання суспільної корисності за рахунок відповідної зміни функціонування об'єкта дослідження.
Нагадаємо також, що, по-перше, проблема наукової праці характеризує проблемну ситуацію, яка відбиває протиріччя між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці та вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.
По-друге, проблема будь-якого конкретного дослідження має розглядатися лише як окремий елемент більш загальної системи або надпроблеми та відрізнятися від неї лише ступенем деталізації чи конкретності об'єкта, на
Об'єктна сфера конкретної науки - це загальна форма відображення певної функціонально пов'язаної системи (або сукупності) об'єктів дослідження, сумісний діалектичний розвиток яких призводить до виникнення відповідного комплексу наукових проблем.
Об'єкт дослідження як ортодоксальний атрибут наукової праці з'являється вперше в формулюванні її проблеми та фігурує у подальших формулюваннях теми, мети й гіпотези.
Формулювання теми дослідження складається зі змісту двох смислових елементів: кінцевого результату дослідження (його конкретної користі) і предмета (або предметів) дослідження.
Сутність наукового дослідження. Види наукового дослідження
