Метод (від грецького methodos – шлях до чого-небудь) – це спосіб досягнення мети. Метод наукового дослідження – це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв’язку і розвитку, спосіб отримання інформації про об’єкт і предмет дослідження.
В педагогічних дослідженнях застосовуються в основному загальнонаукові методи. Як правило, це не один якийсь метод, а ціла система. Зрозуміло, що пряме перенесення методів якоїсь науки у сферу освіти часто є неможливим. Педагогіка виконує системотвірну функцію, інтегруючи різні знання з урахуванням специфіки власного об'єкта, співвідносячи їх з міждисциплінарними дослідженнями і результатами.
Інтеграція знань різних наук і їх методів для розв'язання педагогічних завдань дає змогу перейти від суб'єктивних вражень про різні сторони навчально-виховного процесу до точніших об'єктивних оцінок і висновків.
В фундаментальних педагогічних дослідженнях застосовуються в основному теоретичні методи і експеримент. Прикладні педагогічні дослідження і розробки потребують емпіричних методів дослідження. Існує певна відмінність між методами вивчення педагогічних систем у статиці й динаміці; окремого, але представницького об'єкта (монографічний метод) і багатьох об'єктів; між панельним і лонгитюдним дослідженням.
Панельне дослідження передбачає вивчення одного й того ж педагогічного об'єкта з певним інтервалом за однією й тією ж методикою й програмою. В лонгитюдному дослідженні зміна одного й того самого об'єкта розглядається насамперед як функція часу.
Дані виконаного дослідження лише тоді стають фактами науки, коли вони входять до складу в уже-відому теорію як органічне прирощення знань, коли знайдено притаманне лише цим даним місце в загальній системі знань про досліджуваний об'єкт.
Особливо важливо добиватися того, щоб дослідницькі методики забезпечували належну репрезентативність і валідність масиву первинної інформації, оскільки без цього не можна досягти належної вірогідності сформульованих висновків.
Рівень опрацювання й попередньої апробації дослідницької методики є по суті характеристикою підготовленості науковця до організації і проведення педагогічного дослідження, мірою успішної реалізації наукового задуму.
В залежності від основної мети наукові методи можна розділити на три основні групи:
- методи емпіричного дослідження, метою яких є отримання і накопичення фактів;
- методи зведення і кількісної характеристики досліджуваних явищ (методи математичної статистики), метою яких є кількісне описання масових явищ та визначення елементарних емпіричних залежностей;
- теоретичні методи, мета яких полягає у поясненні відкритих явищ, встановленні закономірних зв’язків між явищами, формулюванні законів і закономірностей розвитку явищ і на цій основі передбаченні нових явищ.
