Космі́чні про́мені — заряджені частинки високих енергій з космічного простору. Майже 90% від загальної кількості частинок складають протони, 9% — ядра гелію(альфа-частинки) та близько 1% — електрони (бета-мінус частинки). Слово «промені» в назві явища не слід сприймати буквально, оскільки частинки потрапляють в атмосферу Землі окремо, а не у вигляді напрямленого пучка частинок чи променя.
Радіаційний фон, створений космічними променями , дає менше половини зовнішнього опромінення ,одержуваного населенням від природних джерел радіації.Космічні промені в основному приходять до нас із глибин всесвіту, але деяка їхня частина народжується на Сонці , під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягати поверхні Землі чи взаємодіяти з її атмосферою , породжуючи вторинне випромінювання , що призводить до утворення різних радіонуклідів . Немає такого місця на Землі куди б не падав цей невидимий космічний душ. Але одні ділянки земної поверхні більше підпадаються під його дії , чим інші. Північний і Південний полюси одержують більше радіації ніж екваторіальні області , через наявність у Землі магнітного поля, що відхиляє заряджені частки. Важливіше те, що рівень опромінення росте з висотою ,оскільки при цьому над над нами залишається все менше повітря, що грає роль захисного екрана. Люди що живуть на рівні моря, одержують в середньому через космічні промені ефективну еквівалентну дозу близько 300 мікро-зівертів у рік, для людей же,що живуть вище 2000 метрів над рівнем над рівнем моря ця величина в кілька разів більша . Ще більш інтенсивному , хоча і відносно нетривалому опроміненню, піддаються екіпажі і пасажири літаків.
