Ростові процеси локалізуються в певних ділянках тіла рослини. Такі ділянки називають зонами росту, а тканину, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму, — меристемою, або твірною тканиною. Меристема складається з клітин, котрі шляхом поділу утворюють нові клітини. Вона міститься у конусі наростання стебла й кореня, між деревиною і лубом у стеблах і коренях. Забезпечує безперервний ріст рослин, оскільки має невелику кількість ініціальних клітин, які не перетворюються на постійні тканини і здатні до поділу необмежено довго. Твірні тканини, як і клітини, що їх утворюють, мають ряд специфічних анатомічних ознак. Зокрема, ці тканини складаються з невеликих тонкостінних клітин, котрі щільно прилягають одна до одної вони наповнені густою цитоплазмою, значну частину об’єму клітин займає ядро. Клітини меристеми; за винятком камбіальних, паренхімного типу. Розрізняють чотири типи меристем. 1. Верхівкові (апікальні) меристеми, які розташовані на верхівках осьових та бічних пагонів, в апексах коренів. Вони забезпечують ріст рослини в довжину 2. Бічні (латеральні) меристеми, які розміщуються паралельно поверхні органів і властиві насамперед осьовим органам (стеблам, кореням). До бічних меристем відносять прокамбій і перицикл, які виникають безпосередньо біля апексів і є похідними верхівкової меристеми. З прокамбію поступово формуються провідні пучки або камбій з трициклу — бічні корені, а в пагонах — перициклічні волокна. До бічних меристем вторинного походження належать камбій і фелоген. Камбій активно функціонує в пагонах та у корені. Він зумовлює періодичний вторинний ріст у товщину стебел.