Інтенсивність дихання рослин – величина непостійна. Вона залежить від біологічного виду рослини, зовнішніх умов, від того, в яких рослинних органах воно протікає. Так, наприклад, найбільш високу інтенсивність дихання мають молоді органи і тканини рослин. Дихання рослин посилюється з підвищенням температури навколишнього повітря, але до того рівня, при якому можлива її нормальна життєдіяльність. Для прикладу, оптимальна температура для дихання проростаючого насіння становить +30-40 °С. В цілому ж дихання у рослин відбувається в досить широкому температурному діапазоні. У зимуючих рослин дихання продовжується навіть при 20-25 °С морозу. При температурі понад +50 °С дихання, як правило, припиняється, оскільки білки цитоплазми згортаються. Вплив світла на дихання рослин залежить насамперед від біологічних особливостей виду, але у більшості рослин у темряві дихання більш інтенсивне, ніж на світлі. Великий вплив на дихання здійснює ступінь насиченості цитоплазми вологою. Наприклад, у сухого насіння дихання дуже слабке, внаслідок чого воно має здатність до тривалого зберігання. При збільшенні вологості насіння понад 14% його дихання значно зростає. При підвищеному вмісті в повітрі вуглекислого газу процес дихання сповільнюється. Таким чином, фотосинтез і дихання рослин поряд з корінними відмінностями мають певні риси подібності. Для обох процесів необхідна наявність води. Об’єднує ці процеси і те, що кожен з них здійснюється не однією, а кількома послідовними реакціями. Фотосинтез і дихання рослин необхідно розглядати як дві сторони єдиного процесу обміну речовин і обміну енергії. Найважливішою особливістю цих процесів є те, що для життєдіяльності самих зелених рослин витрачається лише невелика частина створюваних ними органічних сполук. Більша ж їх частина відкладається про запас до форми порівняно стійких до перетворень сполук.
